29 липня виповнюється 60 років херсонцю Ігорю Гофману, якого знають за мемами про “наітіє” чи “мою так називаємую маму” не лише в Херсоні. Він став одним із найвідоміших інтернет-феноменів, який народився задовго до появи TikTok, коротких відео та сучасної мем-культури.
Житель Херсона, інженер за освітою, блогер і автор сотень багатогодинних монологів, він став героєм українського та російськомовного інтернету ще на початку 2010-х років.
Попри те, що більшість користувачів знають Гофмана лише за кількома вірусними фразами на кшталт “цирк”, “Голлівуд”, “двері” чи “репортаж із квартири на Пейсах”, його історія значно складніша за набір мемів. Протягом багатьох років він створював власну систему поглядів на історію, політику, релігію та устрій світу, поєднуючи реальні події, особисті спогади, історичні факти й конспірологічні теорії.
Гофман народився 29 липня 1966 року в Херсоні. Закінчив факультет автоматизації Херсонського індустріального інституту, працював інженером і займався підприємницькою діяльністю. Наприкінці 2000-х років почав регулярно публікувати власні відеозвернення в YouTube, які поступово сформували навколо нього невелику, але дуже віддану аудиторію. 
Справжню популярність він отримав після публікації серії відео “Репортаж із квартири на Пейсах”. Спочатку їх дивилися переважно користувачі локальних форумів та YouTube, однак із розвитком соціальних мереж окремі уривки почали жити окремим життям. Фрази Гофмана стали мемами, його інтонації — шаблонами для пародій, а сам він перетворився на одного з найвідоміших персонажів українського інтернету.
Водночас історія Гофмана викликає неоднозначні оцінки. Частина аудиторії сприймає його як культового героя інтернету, інші — як людину з очевидними психологічними проблемами, чиї особисті переживання випадково стали предметом масової культури. Саме ця суперечність і зробила його одним із найзагадковіших персонажів українського YouTube.
Найвідоміші відео Ігоря Гофмана: від “дверей” до “Голлівуду”
Популярність Ігоря Гофмана побудована не на одному вірусному ролику. За приблизно десять років він опублікував понад 380 відео, більшість із яких є довгими монологами про історію, політику, релігію та власне життя. Однак лише кілька записів стали культовими й розійшлися на меми, які й досі цитують користувачі соцмереж.
Найвідоміший ролик Гофмана — серія “Репортаж із квартири на Пейсах”, опублікована восени 2010 року. Саме друга частина стала одним із найвідоміших українських відео раннього YouTube.
Відео починається зі слів: “Здравствуйте, уважаемые господа. Меня зовут Игорь Гофман. Я живу в городе Херсоне, Украина. Хочу кое-что интересное рассказать”.
Далі Гофман починає історію про старі двері, які нібито хотів купити знайомий азербайджанець. Але буквально за хвилину розповідь переходить до “наітія”, загадкового Євгенія Дмитровича Метели, “перетворення зовнішності” та інших сюжетів, що не мають очевидного зв’язку між собою. Головна інтрига — історія про двері так і не отримує завершення, адже мати припиняє зйомку, а Гофман емоційно завершує запис. Саме ця незавершеність зробила ролик культовим.
Подивитися серію можна тут.
Ще одна сцена з першої частини “Репортажу…” стала окремим мемом.
Гофман показує літню жінку та говорить: “Вот это моя так называемая мама”.
Після цього він пояснює, що не вважає її своєю справжньою матір’ю. Надалі у своїх відео він неодноразово стверджував, що люди, які називали себе його родичами, нібито лише видавали себе за них. Цей вислів став одним із найвідоміших у його творчості та часто використовується в інтернеті як жарт про підроблені або несправжні речі.
У багатьох своїх роликах Гофман описував власне життя словами: “Это Голливуд”, “Это цирк”, “Это КВН”.
Цими словами він називав події, які, на його думку, були частиною масштабної змови проти нього. Згодом саме ці три слова стали універсальними мемами. Їх використовують, коли хочуть описати абсурдну або сюрреалістичну ситуацію. У сучасних TikTok, Telegram та X вони давно живуть окремо від особистості самого Гофмана.
Ще один відомий ролик має назву “44 года под домашним арестом”.
У ньому Гофман стверджує, що протягом десятиліть живе під постійним контролем, а навколишні люди переслідують його. Він також говорить про “терор”, який нібито здійснюють проти нього.
Саме в цьому відео звучить одна з його найвідоміших фраз: “Против меня велся самый настоящий террор. Бесконтактный террор”.
Ролик став одним із найпопулярніших після “Репортажу на Пейсах” і часто використовується як джерело мемів.
Одним із найвідоміших уривків став початок історії про двері: “Мне наитие такое появилось, что мне нужно выполнить определенный алгоритм…”.
Саме після цих слів починається знаменитий монолог, який переходить від однієї теми до іншої без логічних зв’язків. Через таку манеру оповіді фраза “Мне наитие такое появилось…” стала інтернет-мемом, яким жартома пояснюють будь-яке спонтанне рішення.
Попри те, що відео Гофмана не були популярними одразу після публікації, вони поступово набули статусу культових. У 2014 році уривок із “Репортажу із квартири на Пейсах” показав у своєму шоу російський блогер Максим Голополосов (+100500), після чого про херсонця дізналася значно ширша аудиторія. А вже на початку 2020-х років окремі фрази — “так звана мама”, “Голлівуд”, “цирк”, “КВН”, “двері” — почали масово використовуватися в мемах, реміксах і коротких відео.
Цікаво, що у 2016 році вулицю, на якій живе герой нашого матеріалу перейменували у співзвучну до його прізвища – колись вулиця Благоєва стала носити назву Людвіка Заменгофа. Останній був польським лікарем, лінгвістом і творцем штучної мови есперанто та у 1889–1890 роках жив у Херсоні.
Як сьогодні живе Ігор Гофман
Після початку повномасштабного вторгнення Ігор Гофман майже повністю зник із публічного простору. Якщо у 2010-х роках він регулярно записував багатогодинні відеомонологи, то зараз нових роликів практично не з’являється. У 2022 році під час короткої відеозустрічі з нині мертвим проросійським блогером Кирилом Стремоусовим Гофман прямо заявив, що більше не планує займатися блогерством і зараз має інші справи. Відтоді його YouTube-канал фактично не оновлюється.
Попри це, сам Ігор Гофман залишається жити у Херсоні. Під час російської окупації він не виїхав із міста й пережив її у своїй квартирі на Шуменському мікрорайоні. За словами людей, які підтримують із ним зв’язок, він також залишився у Херсоні після деокупації, незважаючи на постійні російські обстріли. За останні роки неодноразово з’являлися повідомлення, що він опинявся неподалік місць ударів або переживав обстріли.
Його життя стало значно закритішим. Якщо раніше він сам шукав уваги аудиторії, то тепер майже не виходить на публіку. Водночас інтерес до нього не зник. Навпаки, саме в останні кілька років його старі відео отримали друге життя. Молодь, яка у 2010 році ще ходила до початкової школи або взагалі не народилася, відкрила для себе Гофмана через TikTok, Telegram та YouTube Shorts. Старі записи почали набирати сотні тисяч переглядів, а кількість підписників його давно покинутого YouTube-каналу продовжила зростати навіть без нових відео.
@oleksandr.vlasov.ks Игорь Гофман среди нас #гофман #игорьгофман #херсон #олдскул #гофманигорь ♬ original sound – Wes Fury
Навколо Гофмана сформувалася своєрідна спільнота прихильників. Вони збирають його цитати, відновлюють старі записи, створюють архіви, публікують уривки монологів і навіть проводять онлайн-трансляції, присвячені його творчості. Існує окремий Telegram-канал, де систематизують найвідоміші висловлювання Гофмана та обговорюють його відео.
Водночас сам Гофман майже не бере участі у цьому новому сплеску популярності. Схоже, він не прагне повернутися до статусу інтернет-зірки. Його феномен сьогодні існує майже незалежно від нього самого. Меми продовжують жити власним життям, тоді як людина, яка їх створила, живе у прифронтовому Херсоні, одному з найнебезпечніших міст України.
Можливо, у цьому й полягає головний парадокс його історії. Людина, яку сьогодні знають мільйони користувачів інтернету, продовжує жити майже так само непомітно, як і до своєї несподіваної слави. За вікном його квартири вже давно не той Херсон, який він показував у своїх перших відео. Місто пережило окупацію, звільнення і щоденні російські атаки. Але десь у звичайній багатоповерхівці все ще живе людина, чий голос і через п’ятнадцять років упізнають мільйони за першими словами: “Здравствуйте, уважаемые господа…”