Російські пропагандисти, розповідаючи про Україну, намагаються намалювати якомога жахливішу картину. Вони багатократно посилюють реальні проблеми нашої країни, зображують їх гіпертрофовано, часто використовуючи при цьому маніпуляції, перекручуючи факти. І в підсумку виходить те, що немає ніякого відношення до дійсності.
Що кажуть окупанти
В ефірі прокремлівського телеканалу «Таврія», який працює на окупованій частині Херсонської області, вийшло інтерв’ю з Ларисою Шеслер – проросійською активісткою з Миколаєва, яка з серпня 2014 року перебуває в Росії, а з осені 2015-го живе в Москві.
Лариса Шеслер, яку херсонські телепропагандисти назвали головою спілки політемігрантів та політв’язнів України і політологом, говорила переважно про демографічну ситуацію в Україні.
За словами Шеслер, кількість українських біженців, які перебувають за кордоном перевищила 8 млн людей.
ООН оцінює кількість біженців з України в 8 мільйонів людей, і понад 4 мільйони стали на облік як біженці,
розповіла Лариса Шеслер.
За її словами, така ситуація призвела до того, що Україна фактично знелюдніла:
Забирають чоловіків як гарматне м’ясо в армію, нема кому працювати, і найголовніше, що Україна взагалі залишається без ресурсу — без дітей, без жінок. Загалом, сьогодні в Україні фактично залишаються одні люди похилого віку та пенсіонери, яким просто нікуди їхати.
Вона каже, що за останні роки в Україні відбулося демографічне зрушення з негативними тенденціями:
У виборах 2004 року, коли голосували за Ющенка та Януковича, взяли участь понад 30 мільйонів виборців, а у 2019 році, коли обирали Зеленського та Порошенка, проголосувало приблизно 18 мільйонів.
Вона також зазначила, що в Україні значно скоротилася народжуваність. За її словами, у 80-ті роки в Україні народжувалося приблизно 800 тисяч дітей на рік, а 2021 року народилося 260 тисяч.
Чому це неправда
З того, що сказала Лариса Шеслер, більш-менш відповідають дійсності лише дані про кількість дітей, які народилися у 2021 році. За даними статистики, тоді в нашій країні народилися 277,6 тисяч дітей.
Шеслер каже про понад 8 мільйонів біженців, з яких реєстрацію як біженці начебто мають 4 млн людей.
За даними МЗС України станом на 21 червня 2023 року, за межами країни перебували 8 млн 177 тисяч українців. Як повідомило на своєму сайті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), кількість громадян України, зареєстрованих для тимчасового захисту в Європі, станом на 28 березня 2023 року – близько 5 млн 8,3 тисячі.
Лариса Шеслер часто вживала слово «біженці» при тому, що це – певний статус людей, які переїхали через війну за кордон, і передбачає цей статус особливі умови проживання і певні обмеження, що підходить далеко не всім. Тому, наприклад, в Польщі з 1,58 млн громадян України, які перебувають там, лише близько 2000, згідно з даними у відкритих джерелах, подали заяви на отримання статусу біженця. Усі інші перебувають під тимчасовим захистом.
У відкритих даних немає відомостей про загальну кількість українців, які мають статус біженця чи претендують на нього. Але, виходячи з даних про ситуацію в Польщі, можна зробити висновок, що саме біженців серед українців, які рятуються від війни за кордоном, дуже небагато.
Тому слова спікерки про начебто понад 4 мільйони громадян України, які стали на облік як біженці, – неправда.
Говорячи про українців, які зараз вимушено перебувають за кордоном, Шеслер, не каже ані слова про причину виїзду з України мільйонів людей – повномасштабну російську агресію. В її інтерв’ю є просто величезна кількість українців, які з невідомої причини опинилися за кордоном, що в свою чергу призвело до дуже негативних наслідків для їх країни.
Тобто, миколаївська проросійська активістка вдається до маніпуляції, коли йдеться про якісь проблеми, що виникли через зовнішній вплив, але не згадується про цей вплив. І це підштовхує аудиторію до хибного висновку про провину у проблемах тих, у кого вони виникли. Саме до такої маніпуляції часто вдаються російські пропагандисти і підконтрольні окупантам медіа, які позиціонують себе як херсонські, коли розповідають про ситуацію на деокупованій частині Херсонщини.
В тих розповідях йдеться про проблеми, і або не згадується, через кого вони виникли, або обвинувачується українська влада.
А висновок Лариси Шеслер про негативні тенденції в демографічній ситуації в Україні на підставі кількості людей, які проголосували на президентських виборах, – повністю некоректний.
Дійсно, під час президентських виборів 2004 року проголосували 27,96 млн людей, а в 2019 році – близько 18 млн. Але на підставі цього не можна робити висновки про демографічну ситуацію в країні. І ось чому.
В Україні будь-яка участь у виборах – право, а не обов’язок, і голосування у нас – добровільне. Тому кількість людей, які колись проголосували, може бути підставою для суджень про суспільно-політичну ситуацію про якісь процеси і тенденції в громадському чи політичному житті. Але якщо під час якихось виборів в голосуванні взяло участь мало людей, це ніяк не може свідчити про деструктивні демографічні тенденції.
Некоректність і маніпулятивність такого висновку підтверджує той факт, що під час президентських виборів, які відбулися в буремному 2014 році, проголосували, за даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), 12,167 млн людей, тобто, значно менше, ніж у 2019 році.
Єдиними даними, що мають відношення до президентських виборів і якими можна було б більш-менш коректно оперувати, розмірковуючи про демографічну ситуацію, є кількість громадян України, внесених до списків виборців. В 2004 році цей показник згідно з даними ЦВК становив 36,545 млн людей, в 2019 році – 30,105 млн. Але Лариса Шеснер ці дані не використовувала, бо завдяки ним не змогла б зобразити таку апокаліптичну картинку, як хотіла цього.
Скорочення населення за період з 2004 по 2019 роки не було таким катастрофічним, як це намагається показати Лариса Шеснер, некоректно використовуючи статистичні дані про кількість учасників голосувань на президентських виборах.
І винна в скороченні населення в Україні насамперед Росія, яка в 2014 році окупувала Крим і частину Донбасу, що, до речі, призвело до зменшення чисельності людей, які можуть реалізувати свої виборчі права. В 2014 році РФ розпочала проти України неоголошену війну, через що Україна втратила тисячі людей.
Але спікерка херсонських проросійських пропагандистів і цього разу ані словом не згадала про російську агресію.
Війна в інтерв’ю Шеснер згадується опосередковано, коли вона видає наратив російської пропаганди «Забирають чоловіків як гарматне м’ясо в армію» і каже, що в Україні нібито лишилися тільки люди похилого віку.
Для того, щоб спростувати це твердження, варто вийти на вулицю будь-якого українського міста на відносно безпечній території країни і побачити там представників усіх статей і вікових груп.
Власне, наративи про «призови на м’ясо» і начебто збезлюднення України зараз дуже часто використовуються російською пропагандою. Тому не дивно, що не забули про них і в цьому інтерв’ю.
Чому це важливо
І російським пропагандистам, і медійникам, підконтрольним окупаційній владі загарбаних РФ українських територій, дуже важливо позиціонувати Росію як найкращу країну в світі. Але робити вони це можуть, лише показуючи в негативному світлі інші країни, особливо – ті, які Росія вважає ворожими до себе. І в цьому переліку на першому місці – Україна.
Коли пропагандисти розповідають своїй аудиторії про ситуацію в Україні, вони зображують цю ситуацію значно гіршою, ніж вона є. Про цьому дії Росії я причина погіршення ситуації в Україні не згадуються. Можливо, робиться ставка на те, що споживачі пропагандистського контенту, читаючи і слухаючи про проблеми України, підсвідомо дійдуть до висновку, що «спеціальна військова операція» працює і має ефект.
Потоком негативної інформації про Україну прокремлівські медіа хочуть якось компенсувати відсутність перемог на фронті. Медіапростір РФ і окупованих територій насичується псевдоновинами про Україну, щоб створити у людей враження, нібито наша країна – на грані краху. Таким чином пропагандисти намагаються запобігти появи у своєї аудиторії сумнівів в правильності політики Кремля.
Для того, що зобразити наявні у нас проблеми набагато серйознішими, ніж в дійсності, широко застосовуються маніпуляції, а також робляться геть некоректні висновки.
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.
