Процес перейменуванні 135 вулиць в Херсоні і населених пунктах Херсонської громади буде складним, і під час його реалізації виникатиме чимало проблем.
Про це в етері Ютуб-проекту «Люди нашого краю» розповів херсонський краєзнавець Сергій Дяченко, який входить до складу експертної групи при комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території Херсонської міської територіальної громади.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2023/04/dyachenko-1024x576.jpg)
За словами Сергія Дяченка, під час перейменування вулиць, які зараз мають колоніальні російські назви, слід дотримуватися двох головних принципів: відповідності діючому законодавству і принципу географічності.
«Кожна нова назва має бути природною для цього населеного пункту, відповідати його особливостям», – каже Дяченко.
На думку краєзнавця, в Херсоні мають бути вулиці, які стали б візитівками міста, почувши про які, люди одразу розуміли б, що йдеться про Херсон:
«Ось – приклад: якщо ми кажемо про вулицю Дерибасівську, то розуміємо, що йдеться про Одесу. Такої вулиці ніде нема більше. І в Херсоні мають бути такі вулиці, яких не буде ніде, і лише за назвою вулиці буде зрозуміло, що це – Херсон. Також важливо запобігти повторів, щоб вулиць з однаковими назвами не було в кількох населених пунктах».
Дяченко зазначив, що чи не найбільшою проблемою в процесі перейменування вулиць буде комунікація з місцевими мешканцями. Тобто, одне з основних завдань влади і експертів – бути в постійному контакті з громадою і дохідливо пояснювати, чому та чи інша вулиця має отримати певну назву.
Але вирішальний голос, за словами Дяченка, повинні мати все ж експерти, з думкою яких повинні рахуватися влада і громада. Щодо останньої, то вона може мати хіба що дорадчий голос, вважає краєзнавець.
І тут з Дяченко важко не погодитися, бо в Херсоні були випадки, коли влада зберігала колоніальні назви вулиць, пішовши на поводу саме у мешканців, яким дуже хотілося «зберегти історію». Приклад: невдала спроба перейменування вулиці Московської в Херсоні.
Сергій Дяченко зазначив, що саме експерти повинні приймати остаточні рішення щодо перейменування вулиць, бо вони мають певні знання історії міста та підготовку в інших сферах, що дозволить прийняти дійсно обґрунтоване рішення.
Також під час дискусії йшлося, що теперішня влада Херсона (міська військова адміністрація) має бути дуже обережною в питаннях перейменування вулиць, бо, є велике питання щодо морального права військової адміністрації це робити. Перш за все через те, що ця влада – тимчасова і не виборна.
Сергій Дяченко розповів, що члени комісії і експертної групи легше досягають згоди, коли йдеться про перейменування периферійних вулиць, і куди складніше домовлятися щодо центральних. Таких, як проспект Ушакова, вулиці Суворова, Воронцовська, деяких інших.
«Моя думка – в центрі міста і в назві центральних вулиць повинна відображуватися історія Херсона», – каже краєзнавець.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України, що передбачає так звану «деколонізацію» топонімів (географічних назв) в Україні.
Згідно з цим законом, в Україні відтепер заборонено давати географічним об’єктам назви, які символізують або звеличують Росію. Також заборонені топоніми, пов’язані з пам’ятними місцями, датами, подіями в російській історії.
Закон прямо забороняє називати географічні об’єкти на честь історичних діячів, які здійснювали агресію проти України або іншої країни, або здійснювали тоталітарну політику і практику радянського і російського режимів, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України.