Булава XV століття, яку знайшли під час міжнародної археологічної експедиції “Фортеця Тягинь” відтепер має репліку. Її виготовив херсонський коваль та реконструктор козацької доби Михайло Запорожець.
Про це пише Суспільне. Херсон.
Оригінал експонату зберігається у Київському обласному археологічному музеї. Виготовлену копію планують використовувати у мистецько-історичних проєктах.
Херсонський коваль та реконструктор козацької доби Михайло Запорожець розповів, що середньовічна булава, з якої він робив репліку, була знайдена під час міжнародної археологічної експедиції “Фортеця Тягинь”.
“Вага самої голови, самого навершя, — 250 грамів, загальна вага — 360 грамів. Руків’я з дерева, грабу, обмотане шкірою для кращого утримування. Є темляк, щоб не злітало з руки, і декоративні елементи для ручки. Тут використаний метал сьогодення. Це сталь, зварена із сегментів, залита зсередини свинцем — так, як і в оригіналі. Вона зістарена, зроблена так, як мусить виглядати”, — сказав він.
За словами Михайла, булаву він робив чотири місяці. За 30 років у ковальській справі це була перша річ подібного формату.
Знайдена археологами булава була частково зруйнована, каже Михайло Запорожець. Збереглись голова і частина державки — ділянка довжиною близько 10 сантиметрів.
“Виходячи з параметрів і розмірів, які були на голові булави, реконструювалось і руків’я, і сама державка. Тобто, згідно з кількома параметрами та джерелами вийшла от така цяцька”, — розповів чоловік.
Ідея створити репліку артефакту виникла у 2024 році під час роботи над віртуальним музеєм фортеці Тягинь, розповіла голова правління ХМГО “Культурний центр Україна-Литва” та менеджерка експедиції Наталя Бімбірайте.
“І саме ця булава, швидше за все, була статусною, оскільки вона дуже невеличка. Великої шкоди як зброя вона б не могла завдати. Тоді екіпірування лицарів і вояків було таким, що такою малою вагою особливо не нашкодиш. Тобто вона була не лише зброєю, а більше статусною річчю. До того ж, коли ми тільки знайшли булаву, то на ній було видно орнамент. Того ж року експерти дійшли висновку, що булава виконана в техніці високого кування. Тому вона статусна більше, на наш погляд. Але, в принципі, могла виконувати й роль холодної зброї. Кому вона належала, поки що говорити не можемо, але ймовірно могла належати Богдану Глинському. Згідно історичних даних, він на чолі з українським військом ходив на Тягинь за наказом литовського князя, щоб боронити власне і відвойовувати території”, — сказала Бімбірайте.