Якщо російським пропагандистам треба зробити матеріал про «злочини ЗСУ», вони не пошкодують для цього ані своїх колег дрібнішого «калібру», ані їх родичів.
Загальновідомо, що ЗСУ не завдають ударів по об’єктам, які не використовуються ворогом у військових цілях. До того ж мирні мешканці, звісно, не є цілями наших воїнів. Тому росіяни просто підставили під удар тих, на кого вони мали вплив і кому могли наказати бути там, де з великою вірогідністю буде дуже гаряче.
Саме таким чином опинилися на місті обстрілу співробітники херсонського пропагандистського телеканалу «Таврія», створеного окупантами влітку 2022 року і підконтрольного їм.
Що кажуть окупанти
Окупанти 20 жовтня вже під час комендантської години вивозили з Херсона співробітників телеканалу «Таврія».
Саме вони потрапили під удар, завданий о 23 годині 20 жовтня по переправі через Дніпро, розташованій біля Антонівського мосту.
Серед пропагандистів є загиблі та поранені. Зокрема, загинув 48-річний росіянин Олег Клоков. Він приїхав в Херсон з Санкт-Петербурга, раніше працював в різних російських державних та лояльних до Кремля медіа. Також загинули двоє родичів співробітників телекомпанії, які теж виїздили на лівобережну частину Херсонщини.
За словами директора «Таврії» Ісмаїла (Володимира) Абдуллаєва, поранено 12 людей. На стаціонарному лікуванні зараз перебувають п’ятеро поранених.
Звісно, керівники і співробітники пропагандистського медіа казали, що завданий удар – «тероризм проти мирного населення». Казали, що на переправі «не було ніяких військових, були лише цивільні».
Пропагандисти намагаються усіляко «замилити» той факт, що колона з 12 машин переправлялася вже через три години після «офіційного» закінчення роботи переправи і через годину після початку комендантської години. І вокористовують ситуацію як аргумент під час закликів до евакуації з правобережної частини Херсонської області.
Тобто, усе відбулося тоді, коли на переправі могли бути лише ті люди, проїзд яких містом і перебування яких на переправі санкціонували окупанти.
Чому це брехня
За словами речниці оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк, ЗСУ отримали інформацію про відсутність на переправі цивільних людей.
Та й самі окупанти не оприлюднювали інформацію про роботу переправи у нічний час.
Але найпереконливіший доказ того, що співробітники телеканалу «Таврія» переправлялися не як прості цивільні громадяни, надала.. одна з співробітниць телекомпанії – Юлія Смірнова.
Ось, що вона написала у власному Телеграм-каналі:
«…Чому нас, журналістів, зібрали по тривозі о 22.00 оголосили виїзд після початку комендантської години??? Щоб потім можна було спокійно говорити, що була комендантська година і мирних там не було? Хто так підставив машини з обладнанням, людей, дітей? Вранці на переправі люди їздили спокійно. І навіщо ви, колеги-журналісти, знімаєте та викладаєте в соцмережах свій від’їзд? Світ брехні, обману та піару. Будьте обережні, друзі, вірте тільки своєму серцю і чиніть по совісті».
Цей «атракціон неймовірної відвертості», який колаборантка влаштувала, скоріше за все, під впливом сильних емоцій, остаточно «поховав» версію про «мирних мешканців».
З повідомлення Юлії Смірнової можна зробити висновок, що пропагандистів свідомо наражали на небезпеку, відправляючи по переправі, яка використовувалася зокрема і для військових потреб. До того ж, переправи через річки – законна ціль під час будь-якої війни, бо вони неодмінно використовуються військовими.
Але ЗСУ, усвідомлюючи, що переправи використовують і цивільні люди, завдають удари по таким об’єктам лише вночі, коли через комендантську годину цивільне населення не переправляється.
Тому все, що казали пропагандисти про «терористичний обстріл мирного населення», не відповідає дійсності. Окупанти могли б запобігти трагедії, якби хотіли цього. Але росіяни хотіли зовсім іншого. А заодно продемонстрували, що пропагандисти для них – витратний матеріал.
Чому це важливо
Одне з головних завдань російської пропаганди – дегуманізація, демонізація України і українців, зокрема, ЗСУ.
Саме для цього окупанти насичують інформаційний простір брехливими повідомленнями про «обстріли мирного населення». А під час оголошеної окупантами «евакуації» (справді – депортації) населення з правобережної частини Херсонської області пропагандистам був дуже потрібен «удар по колоні евакуйованих».
Але бити саме по мирним людям росіяни не наважилися, бо у разі завдання такого удару навіть в РФ не повірили б в «злочин ЗСУ», бо тактика наших військ загальновідома. Як і те, що для ЗСУ мирне населення – український народ, який армія захищає і визволяє з окупації. Простіше кажучи, усі усвідомлюють, що не битимуть ЗСУ по переправі вдень, бо там можуть бути ні в чому не винні люди.
І росіяни знайшли вихід: в час, коли вірогідність удару ЗСУ по переправі була високою, направили туди співробітників «Таврії». Результат усім відомий.
Але дещо дивує той факт, що люди погодилися переправлятися вночі, хоча точно знали, що удари по Антонівському мосту і по розташованій поруч з ним переправі завдаються переважно вночі, щоб не постраждали цивільні.
Втім, чимало людей, які в момент удару перебували на переправі і не були цивільними з великого рахунку.
Російський пропагандист Олександр Малькевич, який проводив в Херсоні так звану «медіашколу», під час занять називав її слухачів «солдати інформаційної війни».
І майбутні пропагандисти повинні були зрозуміти, який підтекст вкладається в ці слова. Бо для росіян і ті люди, хто «С Лейкой и блокнотом» – таке ж «гарматне м’ясо», як і, наприклад, славнозвісні «частково мобілізовані».
Те, що відбулося 20 жовтня на переправі через Дніпро – підтвердження цього.
А загиблих родичів пропагандистів по-людські шкода. Але винуваті в їх смертях точно не ЗСУ.
Остап Шапіро
Цей матеріал було виготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії в рамках проекту «Протидія інформаційній навалі Росії у Херсонській області» (як частина проекту «Голоси України»). Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «Херсонська обласна агенція громадської журналістики «МІСТ», і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Уряду Великої Британії».
