Підрив дамби Каховської ГЕС став на весь червень темою №1 в українських та світових медіа. Очевидно, що і херсонські видання присвятили підриву та його наслідкам увагу. Але самостійно висвітлювати цю проблему не захотів майже ніхто.
Починаючи з 6 червня, кожна друга новина у найпопулярніших медіа регіону стосувалися ГЕС, але авторських матеріалів серед них майже не було.
Ми переглянули новинні стрічки видань Херсон онлайн, Суспільне:Херсон, Типовий Херсон, Вгору та Кавун.city з 12 по 16 червня, які, відповідно до даних сервісу Similarweb, є найпопулярнішими в регіоні. Очевидно, що за тиждень після підриву, кількість новин про підтоплення зменшився.
Наприклад, колись найпопулярніше видання Херсононлайн, яке після початку вторгнення втратило до 90% читачів, 6 червня опублікувало 113 новин, з яких 89, або 79% стосувалися підриву ГЕС та його наслідків, але жодної власної новини там не було.
Навіть офіційні повідомлення голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна редактор стрічки новин ставив із посиланням на Обозреватель.
А вже 12 червня про підтоплення та інші наслідки підриву вже було 25 з 49 новин, або 51% матеріалів.
Така сама ситуація у Типового Херсона, який до лютого 2023 року, згідно даних Similarweb, був найпопулярнішим медіа Херсонщини за кількістю відвідувачів. З 30 новин, присвячених Херсонщині, 25 стосувалися підриву ГЕС в перший день, і 11 з 30 новин 12 червня. Слід зазначити, що серед них також не було жодної авторської.
Очевидно, що ці редакції не мають ресурсів та кореспондентів в Херсоні і змушені видавати 100% чужого контенту.
Приблизно така ж історія і у видання Кавун.city. Матеріалів про підрив Каховської ГЕС там переважна більшість, особливо у перший тиждень трагедії, але авторських текстів дуже мало. У кращому випадку, редакція робила новини на основі повідомлень у соціальних мережах або на основі офіційних пресрелізів. Але в цих матеріалах видно хоч якусь роботу людини, тоді як два попередні сайти працюють як агрегатори новин, збираючи чужий контент.
Видання Вгору сконцентрувало свою увагу на оперативних новинах та репортажах з місця подій. Новини, в більшості, спираються на повідомлення органів влади, але присутні також у великій кількості репортажі, в тому числі фото та відео.
Репортери видання добре розбавляли стрічку новин авторськими матеріалами, а відеорепортажі видання набирали по кілька десятків тисяч переглядів.
До слова, журналісти продовжують активно висвітлювати події навколо трагедії із підтопленням журналісти видання протягом всього червня.
Єдиним виданням Херсонщини, де майже всі новини мали елементи репортерської роботи, стало місцеве Суспільне. Причому, з самого ранку 6 червня кореспонденти регіональної філії вже були в мікрорайоні Корабел і чи не єдині публікували контент звідти, інформуючи про початок підйому води та ситуацію загалом.
Були тут новини і з посиланням на офіційні повідомлення від органів влади, але в загальній кількості таких повідомлень їх було не так вже і багато.
Слід сказати, що поступово кількість новин, повʼязаних із підривом ГЕС та наслідків для Херсонщини, стала стрімко зменшуватися, і редакції поступово повертаються до звичних тем. Найпопулярнішими з них є питання обстрілів Херсона і області, життя на окупованій території, зведення з фронту та інші.
В усіх, без виключення, медіа дуже мало новин спортивної, культурної та освітньої тематики, що, з одного боку, легко пояснити ситуацією у Херсоні та звільнених громадах. На нашу думку, мало уваги цим темам приділяють не тільки журналісти, а й посадовці за своїми напрямками.
Кожне повідомлення про перемоги наших спортсменів активно обговорюють у соцмережах. Очевидно, що читачам не вистачає таких новин, які б хоч трохи відволікали їх від війни.
Щодо пресрелізів та офіційних повідомлень, то маємо констатувати, що велика кількість новин написана журналістами Херсонщини на основі відеоповідомлень голів обласної та міської військових адміністрацій, які з першого дня записували декілька повідомлень на день, копіюючи президента Зеленського.
Цей оперативний вид комунікації вигідно відрізняється від класичних пресрелізів та активно використовувався журналістами як джерело новин.
До всього треба додати, що херсонські журналісти відповідально підійшли до верифікації джерел. За декілька тижнів спостереження за новинами, ми не помітили якихось панічних меседжів або новин, написаних на основі неверифікованих акаунтів у соціальних мережах.
Ми фіксували випадки новин із посиланням на анонімні джерела, але майже всі вони стосувалися тимчасово окупованої частини Херсонщини, і очевидно, що по-іншому журналісти вчинити не могли. Ці матеріали, як наприклад репортаж Вгору про затоплені Олешки, були чи не єдиною змогою для людей дізнатися про події в затопленому місті на лівому березі, з якого окупанти нікого не евакуювали.
В цілому, маємо констатувати, що при достатньо низькій якості роботи частини місцевих видань, які часто не мають своїх кореспондентів, ресурсів та працюють як агрегатори новин, місцеві журналісти у червні працювали відповідально, а їхні матеріали не раз ставали джерелом для матеріалів загальноукраїнських та міжнародних видань.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області