Російська пропаганда приділяє значну увагу історії, особливо її періоду з 1941 по 1945 років, тобто, так званій «Великій Вітчизняній війні».
І на окупованих територіях пропагандисти намагаються акцентувати увагу своєї аудиторії саме на цьому періоді історії. При цьому не соромляться використовувати стовідсоткові міфи.
Що кажуть окупанти
Телеканал «Таврія», який працює на окупованій частині Херсонської області і є підконтрольним росіянам, розмістив сюжет про роботу Генічеської міської бібліотеки.
Автори сюжету позиціонували бібліотеку як «центр всесвіту» місцевого рівня. Розповідали, що зараз її начебто відвідують багато людей: і мешканці населених пунктів лівобережжя, і люди, які переїхали з частини Херсонщини, розташованої на правобережжі.
Але на відео немає ніякої «навали» читачів, бібліотека майже порожня.
В цьому сюжеті є коментар провідного спеціаліста відділу комплектування Генічеської міської бібліотеки Ельвіри Скобкіної. Вона згадує про радянського літератора Костянтина Сімонова, який восени 1941 року перебував на території Херсонської області як військовий кореспондент газети «Червона зірка».
Ельвіра Скобкіна каже, що начебто є легенда, згідно з якій найвідоміший вірш Сімонова, «Жди меня», написаний саме під час перебування поета в Херсонській області.
Чому це брехня
Херсонська область, де Костянтин Сімонов перебував у вересні 1941 року, до історії написання вірша «Жди меня» не має ніякого відношення.
Дослідники творчості Сімонова називали точні дату і місце написання вірша: дата – 28 липня 1941 року, місце – підмосковне селище Пєрєдєлкіно, дача радянського письменника Льва Кассіля, який був другом батька Костянтина Симонова, а також товаришував і з письменником. Сімонов гостював у Кассіля два дні, очікуючи переводу з газети «Известия» в газету «Червона зірка».
Ці ж дату і місце написання вірша називав в своїх спогадах про батька і син Костянтина Сімонова, Олексій. Вірш присвячений Валентині Сєровій – радянській актрисі, яка стала третьою дружиною літератора.
Вперше вірш був опублікований в січні 1942 року. Можливо, тому і виникла легенда, шо поет міг написати його восени 1941-го.
Але факти – річ вперта. Вірш написаний не в Херсонській області. І взагалі незрозуміло, звідки виникла легенда, про яку в коментарі для пропагандистів казала Ельвіра Скобкіна.
Чому це важливо
Окупанти всіляко намагаються акцентувати увагу на вигідних для їх пропаганди моментах з історії Херсонської області, на тому, що вони називають «героїчне минуле», обожнюють і фетішизують. І не секрет, що російська пропаганда любить роздмухувати і популяризувати «героїчні» міфи, навіть давно спростовані.
Так, в грудні 2022 року в Генічеську місцевих школярів «добровільно-примусово» приводили на показ фільму «28 панфіловців», в основі якого – спростований ще у 1948 році фейк про події Другої світової війни.
Тому не виключено, що незрозуміло звідки виникла «легенда» про написанні Костянтином Сімоновим вірша «Жди меня» саме на Херсонщині «спливе» ще неодноразово, попри її очевидну повну невідповідність дійсності.
Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.
