Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений 10-16 квітня 2023 року.
Для моніторингу індексу гендерної чутливості медіа Херсонської області обрані 5 інтернет-видань: «Кавун.City», «Мост», «Український південь», «Херсонщина за день», «Херсон online» та 3 друкованих видання: «Вгору», «Гривна», «Новий день». Інтернет-ресурс «0552 Сайт Херсона» цього разу був виключений із моніторингу, бо фактично припинив своє регулярне оновлення у квітні.
Моніторинг базувався на основі понад 700 публікацій (558 матеріалів у інтернет-виданнях та 164 у друкованих). Отже відзначаємо тенденцію квітневого моніторингу до збільшення кількості статей (навіть з урахуванням виключення з моніторингу одного онлайн-медіа). Загалом кількість матеріалів збільшилася на 15% відсотків. Зростання активності, втім, не є стабільною у всіх виданнях (хоча й у більшості), є і спад. Втім, чисельне збільшення аналізованих матеріалів дає змогу точніше і більш репрезентативно визначити основні показники. Як кажуть, від кількості – до якості.
Друковані видання: серед експертів лише кожна шоста – жінка
Переважну частину усіх матеріалів друкованих видань, які потрапили у моніторинг, складали новини: інформаційні повідомлення та пресрелізи військових адміністрацій, частин ЗСУ, волонтерських фондів, місцевих політиків. Меншою мірою представлені авторські матеріали, репости загальноукраїнських новин, транскрипція національного телемарафону. 78.6% усіх повідомлень або безпосередньо стосувалися, або були дотичними до теми війни. Це відчутно менше порівняно з 88% у попередньому періоді. Таку різницю можна пояснити збільшенням кількості публікацій загалом, зокрема – на «мирну» тематику. Серед цієї категорії матеріалів відсоток експерток склав 26%, героїнь – 31%
Загальна кількість експерток та героїнь у друкованих виданнях склала – 16% та 30%, що менше аналогічних показників лютневого періоду (33% та 34% відповідно), зокрема – вдвічі зменшився відсоток експерток.
Крім воєнної тематики, наступні найбільш представлені у друкованих ЗМІ:«кримінал», «політика/місцева влада», а також «релігія/культура». Жінки ставали героїнями у рубриці кримінал у кожному четвертому випадку (24%), у політиці/ місцевій владі: 33% та 50% героїнь та експерток відповідно, релігія/культура: 33% та 46%. Говорити про репрезентативні показники у інших тематиках не можемо, бо фактично відсотки там базуються на одному-двох матеріалах. Усе це пояснюється навіть не відсутністю публікацій на інші теми, а радше їхньою специфікою. Це майже завжди безособові матеріали, які посилаються на повідомлення пресслужб, офіційних органів, силовиків тощо.
Найвищі показники показало видання «Новий день», де 50% героїнь у рубриці «політика / місцева влада», 60% у рубриці «культура / релігія», 50% у рубриці «волонтерство / благодійність». В свою чергу найвищий відсоток експерток зафіксовано у газеті «Гривна» – 21% загалом у всіх публікаціях.
Дещо краща ситуація із вживанням фемінітивів. Як правило видання не уникають вживати відповідники професій, видів діяльності у жіночому роді. Хоча в ряді випадків надається перевага вживання родових назв (чи взагалі займенників), типу жінка, дівчина, бабуся, замість правопорушниця, потерпіла, пенсіонерка. Зафіксовано також вживання маскулінітивів, які містилися у кількох статтях, які були просто передруковані виданнями без корекції. Це буквально кілька публікацій, які поширили більшість видань, в тому числі інтернет: «секретар міськради, яка майже рік…», «…наголосила перший заступник міністра», «окупанти звільнили в. о. головного лікаря Каховської центральної лікарні Марину Яремченко». Серед вжитих фемінітивів: поетеса, бандитка, волонтерка, лікарка, кореспондентка, ректорка, кришувальниця. Найбагатшою на фемінітиви виявилась газета «Гривна» (19 випадків вживання), хоча зафіксовано і маскулінітиви. А от 100% фемінітивів – у видання «Вгору». Щодо індексу гендерної чутливості херсонські друковані видання розділилися наступним чином: «Вгору» – 43% (було 53%), «Гривна» – 49% (було 53%), Новий день – 46% (було 54%).
Висновки квітневого моніторингу друкованих ЗМІ не дуже втішні: кількість героїнь та експерток залишається низькою та навіть погіршилася у порівнянні з попереднім періодом. Їх відсоток загалом коливається від теми до теми, зберігається поділ на «чоловічі» (війна, політика, економіка, кримінал) та «жіночі» (соцполітика, благодійність, культура, освіта тощо) теми. Найгірша ситуація із жінками-експертками: лише кожна шоста (16%) серед загальної кількості. Водночас медіа все активніше починають використовувати фемінітиви.
Онлайн видання: краще, ніж друковані, але є над чим працювати
Показники гендерного моніторингу серед інтернет-видань традиційно дещо краща за аналогічну у друкованих. Аналізуючи контент, ми можемо побачити, що багато з них тенденцій та показників подібні до друкованих видань. Більшість контенту – це інформаційні повідомлення та пресрелізи. Загалом було проаналізовано 558 публікацій. При цьому, 84% цих матеріалів стосувалися війни. Загальний відсоток експерток у цій тематиці складав 30%, а також 29% героїнь, що, до речі, майже повністю відповідає і цифрам по всіх публікаціях. Серед особливостей квітневого періоду: зменшення кількості експерток практично у всіх сферах. Можливо, такий зсув обумовлений зменшенням кількості передруків загальноукраїнських матеріалів, у яких простежується баланс. Відтак ці «запозичені» матеріали піднімали загальні відсотки присутності жінок як експерток і героїнь.
Контент видання «Кавун.City» за період моніторингу виявився найбільш збалансованим щодо кількості жінок-чоловіків: 75% експерток, 40% героїнь. «Український південь» – 29% / 39%. «Херсонщина за день»: 17% та 10% відповідно. Це видання писало переважно про війну та кримінальні новини, де домінували чоловіки.
Крім новин, що стосуються війни, криміналу і складають найбільшу кількість публікацій, чисельно переважають теми:«політика/місцева влада», «освіта/наука», «культура/релігія». Загальні дані серед усіх видань по темі «політика/місцева влада»: 0% експерток та 27% героїнь; «освіта/наука»: 20% експерток та 50% героїнь; «культура/релігія»: 83% експерток та 20% героїнь. Такі цифри суттєво нижчі за дані попереднього лютневого моніторингу. Як і у випадку з друкованими виданнями, катастрофічною виглядають дані щодо представленості жінок як експерток фактично у всіх тематичних публікаціях, крім теми «культура/релігія».
Онлайн-медіа активно використовували фемінітиви: підприємиця, пластунка, ректорка, зрадниця, колаборантка, фігурантка тощо. Загалом відсоток вживання фемінітивів досить високий у всіх медіа. Рекордсменом протягом аналізованого тижня став «Кавун.City» – 96%. Серед маскулінітивів тут – лише «медик» (чому б не спробувати слово медикиня? Або замінити синонімом). Інші видання ще послуговуються маскулінітивами, коли йдеться про посади чи професії жінок: «…Валентина Дамаскіна, яка раніше працювала державним реєстратором», «Кулик працювала лікарем-анестезіологом», «Призначена російськими окупантами «головним лікарем»…» тощо. Один з випадків вживання мускулінітивів облетів усі видання, які подали його без належного редагування і понизили собі загальну статистику.
Загалом найвищий індекс гендерної чутливості із значним відривом – у видання «Кавун.City» (60%). Він – один із найвищих серед усіх медіа України, які підлягали моніторингу. На другій позиції – «Український південь» (53%) (у лютому був 41%, тож вітаємо з прогресом!). «Херсон online» (47% у порівнянні із лютим 60%), «Мост» – 43%. Найгірший показник у «Херсонщина за день» (37%). Отже два видання покращили свою статистику, ще три погіршили у порівнянні з результатами лютого 2023 року. Падіння індексу гендерної чутливості вцілому по регіону можна пояснити зменшенням кількості передруків загальноукраїнських новин, публікацій великих фондів та транскрипцій телемарафону, де, як правило, спостерігається кращий баланс присутності чоловіків та жінок.
Загальний Індекс гендерної чутливості херсонських медіа (друкованих та інтернет) у квітні 2023 року склав 47%. Ознайомитися із результатами моніторингу по 24 областях України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Оксана Жіляєва
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею прес-клубів України та недійних організацій.