Листопад 2025 року для Херсонщини став місяцем контрастів та бюрократичних парадоксів. Поки громади намагаються вижити під «людським сафарі» ворожих дронів, а аграрії дивом збирають врожаї, чиновницький апарат живе своїм паралельним життям: купує дорогі крісла та розподіляє мільйони на сумнівні підряди. Цей місяць показав, що прірва між реальністю в кабінетах і на вулицях стає дедалі глибшою.
1. Вступ
Основні тенденції місяця: Область продовжує жити в режимі фронтового регіону: паралельно з нарощуванням антидронового захисту і демонтажем зруйнованих будівель ухвалюються рішення про розподіл сотень мільйонів гривень на критичну інфраструктуру, утримання апарату та відбудову. На цьому тлі суспільство уважніше придивляється до статків посадовців, ефективності інституцій і того, хто й як звітує перед громадянами.
Слово місяця: «Сітки». Антидронові сітки стали символом листопада – і як реальний захист доріг, і як метафора непрозорих «сіток» впливу та розподілу бюджетних коштів серед наближених до влади осіб.
Вислів місяця: «У нас немає запасної України» (Володимир Миколаєнко – бранець Кремля, Херсонський міський голова, 2014-2020).
Цифра місяця: 7 797 грн – вартість офісного крісла, яке придбав новопризначений керівник збиткового МКП «Херсонтеплоенерго» Антон Максимович. Символічний жест, який красномовно свідчить про пріоритети.
2. Суспільно-політична ситуація
Найбільшим розчаруванням для виборців стала тотальна закритість обласних обранців. Рух ЧЕСНО зафіксував, що жоден депутат Херсонської обласної ради не надав письмового звіту про свою роботу за 2024 рік. Це свідчить про глибоку кризу представницької влади в регіоні, де війна стала зручним виправданням для ігнорування підзвітності.
Кадрові зміни.
- Новим-старим тимчасовим керівником обласного ТЦК та СП став Олександр Самотей, який вже обіймав цю посаду у 2021 році.
- Директором департаменту економіки та інвестицій Херсонської міської ради став Денис Погребний – син так званого політтехнолога та екссекретаря міської ради Юрія Погребного. Це підживлює дискусії про політичний вплив та конфлікт інтересів у кадровій політиці міста.
- ДП «Херсонський облавтодор» очолив Денис Богатько, який до цього займався підприємницькою діяльністю у сфері оптової торгівлі пальним та надання юридичних послуг.
- Департамент розвитку територій обласної військової адміністрації тимчасово очолила Тетяна Ткаченко, яка до цього працювала головним спеціалістом. У департаменті продовжується кадрова карусель після звільнення попередніх керівників Світлани Васіної та Володимира Ільченка.
- Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи ОВА очолив Євген Пісоцький, який прийшов з прокуратури і до цього виконував обовʼязки керівника департаменту.
- Несподівано управління фізкультури, молоді та спорту ОДА очолив Сергій Яворський, який до цього був директором одного з ДЮСШ. Фактично, попереднього керівника управління, в’язня російських тортурень Анатолія Стоцького «з’їв» куруючий заступник губернатора Володимир Клюцевський, який не переобтяжений державницькими справами, тому має час для підкилимних інтриг.
- Вища рада правосуддя ухвалила подання про переведення судді Господарського суду Херсонської області Наталії Павленко на підвищення до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Гучні історії про декларування статків
Журналісти розповіли про мільйони готівки, закордонні подорожі та преміум-авто родини першого заступника голови облради Юрія Соболевського, після чого він змушений був публічно реагувати й давати пояснення щодо походження майна. Джерелами доходів «слуги народу» зацікавилося НАЗК.
Поряд з цим, депутат Херсонської обласної ради та бізнесмен Володимир Хвостов намагається уникнути адміністративної відповідальності за корупцію шляхом затягування розгляду справи у суді. Хоча, на відміну від Соболевського, походження його статків не викликає сумнівів.
3. Економіка і фінанси
Економічна ситуація в області залишається складною, але не безнадійною. Бізнес адаптується: з початку року зареєстровано майже дві тисячі нових суб’єктів господарювання, а підприємці у 10 разів частіше почали використовувати програмні РРО, виходячи з тіні.
Водночас держава простягнула руку допомоги бізнесу, звільнивши частину підприємців Херсонщини від сплати єдиного податку та військового внеску.
За 10 місяців 2025 року платники податків Херсонщини сплатили 5,26 млрд грн єдиного соціального внеску та понад 29 млн грн рентної плати, а з початку року до місцевих бюджетів надійшло близько 1,8 млрд грн податків – ресурс, який критично важливий для надання базових послуг.
Бюджетний парадокс. Звіт про виконання бюджету за 9 місяців 2025 року показав цікаву картину: при профіциті загального фонду у понад 344 млн грн, спеціальний фонд має дефіцит у 160 млн. Найбільші видатки йдуть на освіту (202 млн грн) та цивільний захист (141,5 млн грн). Водночас, величезні кошти резервного фонду (понад 152 млн грн) станом на звітний період лежали «мертвим вантажем».
Зарплати та борги. Середня зарплата в області сягнула 22 392 грн. Найбільше заробляють фінансисти (47,6 тис. грн) та держслужбовці (46,8 тис. грн), а найменше – айтішники (11,2 тис. грн) та будівельники (15,2 тис. грн), що, ймовірно, свідчить про «конверти» у цих сферах. Борги із зарплати становлять майже 2,5 млн грн, з яких левова частка припадає на Каховський та Херсонський райони. Це накопичені борги минулих років.
Агросектор. Попри замінування та обстріли, аграрії Херсонщини зібрали понад 264 тисячі тонн врожаю зернових, зернобобових і технічних культур, а також овочів, картоплі, кавунів та динь.Водночас, ціна на землю залишається однією з найнижчих в Україні – 36 215 грн за гектар.
Важливим сигналом для відновлення стала постанова Кабміну про виділення майже 50 млн грн дотації обласному бюджету та додаткових коштів громадам(Тягинській, Високопільській, Новорайській) на модернізацію інфраструктури та підготовку до зими. Також уряд Японії надав грант на відновлення водопостачання у Херсоні.
Обсяги зовнішньої торгівлі регіону зменшуються. Експорт товарів впав на 15%, а імпорт – майже на третину.
4. Соціальна і гуманітарна сфери
Гуманітарна ситуація характеризується негативним демографічним потенціалом. Яскравий приклад – Білозерська громада, яка зазнала катастрофічного скорочення населення та руйнувань майже половини домогосподарств.
Освіта. Херсонський державний аграрно-економічний університет визначено єдиним вишем регіону, який у 2026 році зможе визнавати результати навчання, здобуті на тимчасово окупованих територіях. Це важливий крок для реінтеграції молоді з ТОТ.
Медицина. У Бериславській громаді відкрився новий ФАП, а активність донорів дала можливість здійснити 4,5 тис. донацій крові від початку року.
Спорт. Влада намагається підтримувати імідж: херсонські спортсмени, які здобули право представляти Україну на XXV літніх Дефлімпійських іграх 2025 року в японському Токіо, отримають одноразові стипендії.
5. Суспільство і культура
Культурний фронт тримає оборону не менш запекло, ніж військовий. Росіяни пошкодили Північну браму Херсонської фортеці. У Києві відкрилася виставка про херсонського художника Михайла Андрієнка-Нечитайла.
Пам’ять. Херсонський обласний краєзнавчий музей підготував два нових томи серії “Хронологія мужності”. У місті з’явилися «Місця пам’яті», а в Тягинській громаді встановили хрест на честь жертв воєнних злочинів.
Світ не забуває про Херсон: місто відвідала Анджеліна Джолі, журналістка Заріна Забріскі готує глобальну акцію «Save Kherson / Stop Human Safari», а у Києві на честь річниці звільнення області висадили алею дерев.
Релігія. Попри те, що на Херсонщині діють майже 300 парафій Української Православної Церкви Московського Патріархату, а сайт УПЦ МП продовжує називати колаборанта Юрія Звєрєва своїм «митрополитом», ігноруючи реальність, у звільнених громадах відроджується релігійне життя. У селі Посад-Покровське під Херсоном засновано релігійну громаду Євангельських християн-баптистів «Церква села Посад-Покровське», а у Херсоні релігійну громаду Євангельських християн «Нове життя».
Медіа. Херсонські журналісти створили волонтерський радіопроєкт для боротьби з російськими фейками.
6. Безпека
Ситуація з безпекою залишається «больовою точкою» №1. Президент пообіцяв нову програму захисту неба над Херсоном, але поки що захист лягає на плечі волонтерів. Прокудін заявив, що на обладнання доріг антидроновими сітками потрібно ще 460 млн грн.
Корупція на крові? На захист критичної інфраструктури виділено 191,5 млн грн, проте підряди отримали компанії із сумнівною репутацією. Це викликає занепокоєння, адже йдеться про життя людей. Більше того, журналісти виявили схему, де до багатомільйонних оборудок залучено наближених осіб.
Рада оборони області посилила мобілізаційні заходи та дозволила купувати матеріали для захисту об’єктів (бетон, сітки) без тендерів. Це необхідний крок для пришвидшення процесів, але він створює величезні корупційні ризики.
7. Екологія
Екологічна ситуація наближається до точки неповернення. Через знищення Каховської ГЕС, вирубку лісосмуг та бойові дії регіон втрачає воду і перетворюється на напівпустелю. Збитки водним екосистемам оцінюють у 1,3 млрд грн.
Водночас є локальні успіхи: агропідприємство «Перше Травня» першим в Україні отримало компенсацію за розмінування земель.
«Тренд місяця»
Два світи Херсонщини. Листопад чітко окреслив прірву між світом чиновників та світом звичайних людей. У першому світі купують крісла, уникають звітів, роздають підряди «своїм» і малюють красиві цифри профіциту в Excel-таблицях. У другому – люди самі плетуть сітки, збирають врожай під обстрілами, втрачають домівки та намагаються вижити в умовах невизначеності. Ці світи перетинаються лише в звітах про «героїчну стійкість», яку влада часто приписує собі.
Висновки
Листопад 2025 року показав, що Херсонщина адаптувалася до війни як до способу життя. Економіка функціонує в режимі «ручного управління» та точкових дотацій. Безпекова складова повністю залежить від зовнішньої допомоги (держави, волонтерів, міжнародних партнерів) та винахідливості місцевих (антидронові сітки).
Головною внутрішньою загрозою стає некомпетентність та корупція управлінської ланки. Відсутність прозорості у використанні величезних коштів підриває довіру до інституцій саме тоді, коли єдність є життєво необхідною.
Прогноз
У грудні слід очікувати посилення тиску на енергетичну інфраструктуру, що вимагатиме ефективних безпекових рішень. У разі погіршення ситуації спостерігатиметься продовження відтоку населення з регіону.
Скандали з тендерами на будівництво захисних споруд, ймовірно, матимуть продовження у вигляді кримінальних проваджень, якщо правоохоронці звернуть увагу на розслідування журналістів.
Все більшої занепокоєності викликатиме міжнародна гра навколо закінчення війни й визначення території розмежування.