Члени депутатської групи “За майбутнє”, яку очолює “найкращий друг” олігарха Ігоря Коломойського Ігор Палиця, хочуть відновити змішану (пропорційно-мажоритарну) систему виборів. Відповідний законопроєкт №6444 від групи нардепів “За майбутнє” зареєстровано 17 грудня на сайті Верховної Ради. Ініціатори пропонують відтермінування зміни системи виборів нардепів зі змішаної (пропорційно-мажоритарної) до виключно пропорційної до 2027 року.
Авторами законопроєкту про відновлення мажоритарки, яка є одним із основних джерел політичної корупції в Україні, виступили фігуранти антикорупційних розслідувань, мажоритарники з низки областей – Сергій Мінько, Олександр Герега, Віктор М’ялик, Дмитро Лубінець, Ігор Молоток та Юрій Шаповалов.
Автори законопроєкту переконані, що новий Виборчий кодекс позбавив громадян України права самовисуватися та самостійно, ґрунтуючись виключно на власному волевиявленні, балотуватися на виборах народних депутатів України. Крім того, нардепи у пояснювальній записці фактично визнають низький рівень розгалуженості мережі партійних осередків у регіонах України:
“В умовах вкрай низької “партизації” в регіонах запровадження фактичної монополії з боку політичних партій на участь у парламентських виборах через скасування змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи є передчасним та недостатньо обґрунтованим політико-правовим рішенням”.
Проєктом закону пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2027 року, в рамках якого передбачено збереження змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України. Метою запровадження перехідного періоду є якісна підготовка до запровадження нової пропорційної виборчої системи через активне партійне будівництво в регіонах України.
Варто наголосити, що дана ініціатива нардепів є вкрай непослідовною, адже під час розгляду нового Виборчого кодексу зауважень щодо подібних ризиків не було. Крім того, за новими виборчими правилами в Україні вже відбулись місцеві вибори, в яких самі ж нардепи від групи “За майбутнє” брали активну участь під час паралельного балотування до місцевих рад.
Очевидно, на зміну політичної позиції вплинули останні соціологічні рейтинги політичних партій, а також те, що більшість політичних партій не займається якісно партійним будівництвом.
Ідею повернення до мажоритарної системи підтримує і глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, в в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” він заявив, що повернення до мажоритарно-пропорційної системи виборів до Верховної Ради підтримає понад 300 нардепів:
“Весь парламент підтримає. Думаю, буде голосів 300 із плюсом… Народні депутати вважають, що на величезних виборчих округах, які існують нині, неможливо досягти впізнаваності. Сьогодні у мажоритарника, який на одному окрузі обирався 10 років, округ збільшився втричі – ні він не знає людей, ні вони його. Часу, щоб познайомитись, немає. Виходить, створено якісь псевдоокруги, які не працюють, і існує можливість обрати до законодавчого органу випадкових людей”.
“Новий Виборчий кодекс – це те, чого останні роки вимагало громадянське суспільство, підтримувало експертне середовище та західні партнери. Неодноразово наголошувалось на тому, що саме мажоритарка є однією із основних факторів політичної корупції в Україні. Це також була одна із головних та першочергових обіцянок теперішньої влади – від президента Володимира Зеленського до керівництва партії “Слуга народу”. Очевидно, що нові правила, які встановлюють більш справедливі, конкурентні та прозорі умови виборчих перегонів, подобають далеко не всім. Для більшості депутатів, які неодноразово балотувались і проходили через мажоритарні округи завдяки “політичній гречці”, така зміна ускладнює політичні перспективи. Тому вони роблять реваншистські спроби повернути собі хоч якусь надію для чергового обрання”, – наголошує координаторка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.
Зазначимо, що з початку 2021 року у Верховній Раді триває робота над змінами до Виборчого кодексу. Рух ЧЕСНО моніторить вибори всіх рівнів – місцеві, парламентські та президентські й проводить data-аналіз, який може допомогти прийняти рішення про зміни до законодавства на основі результатів цього аналізу