Протягом вересня 2024 року Херсонщина зазнала 2170 атак з боку російських військ, які використовували дрони. У результаті нападів 6 людей загинули, а 110 отримали поранення.
Безпілотники атакують не лише військові об’єкти, а й цивільних, включно з дітьми і літніми людьми.
Однією з постраждалих від атаки ворожого дрона стала Ольга Чернишова, вона поділилася своєю історією з кореспондентами МОСТа.
“Я тільки-но повернулась додому, діставала речі з машини, коли раптом почула гул дрона. Він був дуже близько. Я побігла в будинок. Через мить окупанти скинули вибухівку прямо на мою машину. Уламки й дрібне скло полетіли в мій бік. На щастя, сильних поранень я не отримала, просто обтрусилася й сховалася в будинку. Просиділа там ще пів години”, — згадує Ольга.
Внаслідок атаки жінка отримала гостру реакцію на стрес. Ольга пройшла повне медичне обстеження – контузії у неї не виявили.
“Втім, на адреналіні я одразу не зрозуміла, що мені погано та потрібна медична допомога. Вже під вечір мене накрили панічні атаки та істерики. Усвідомлення того, що сталося, прийшло тільки через годин п’ять. Слава богу, що я залишилась жива”, — ділиться жінка.
В автомобілі Ольги були розбиті вікна й пошкоджений дах, а поруч з автівкою вона знайшла предмет, схожий на вибухівку, й викликала піротехніків.
Наступного дня, прибираючи деталі своєї машини, що повідлітали, жінка знайшла ще один підозрілий предмет.
“Не так мене налякав сам удар, як усвідомлення того, що ці вибухівки можуть бути поряд. Страшно думати, що воно не розірвалося, але може вибухнути будь-якої миті”, — поділилася жінка.
Ольга одна з тих, хто вже бачив “пелюстки”, якими росіяни мінують прибережні смуги.
«Це величезна небезпека. Восени, коли листя опадає, вибухівка залишається майже непомітною — вона може ховатися де завгодно. Тому так важливо дотримуватися правил мінної безпеки», — зауважує Ольга.
Окрім всього, вона активно лобіює питання належного інформування населення Херсона про дії у разі виявлення вибухівок та дронів.
“Якщо ви чуєте дрон на відстані, не намагайтеся вичислити, де він летить — краще сховатися за деревом. Не біжіть у під’їзд під металеві двері, адже в разі скидання вони легко проб’ються уламками. Краще притулитися до стіни, щоб уникнути прямого удару від можливих уламків. І не намагайтеся шукати дрон у небі — головне зараз — сховатися,” — радить жінка.
Ольга каже, що зараз листя допомагає херсонцям ховатися від дронів. Поки воно не опало, люди можуть залишатися непоміченими. Проте з острахом жителі міста чекають моменту, коли дерева втратять листя, адже тоді дрони стануть ще більшою загрозою для місцевих.
У соціальних мережах активісти, волонтери та місцеві жителі звертаються до обласної та міської військової адміністрації з проханням забезпечити захист уздовж лінії Дніпра за допомогою засобів радіоелектронної боротьби та антидронових рушниць.
Начальник ХОВА Олександр Прокудін повідомив, що зараз військові спеціалісти активно працюють над зменшенням російських дронових атак на правобережжі Херсонщини. В області начебто проводиться закупівля обладнання, яке має зменшити загрозу від безпілотників на території регіону.
Але за словами Прокудіна, справа не у фінансуванні закупівель, а у швидкому навчанні ворога та зміні робочих частот дронів, оскільки на кожну робочу частоту потрібен свій РЕБ.
Автори: Котляренко Кароліна, Олена Гнітецька.