Донати з Південної Африки та віджаті паски на блокпостах: історії волонтерства з окупованого Херсона

Донати з Південної Африки та віджаті паски на блокпостах: історії волонтерства з окупованого Херсона
05 / 08 / 2022

"Для херсонців важлива присутність будь-чого українського. У нас часто запитують: звідки продукти?

Ми пояснюємо: або європейські, або українські. Звичайно, є й байдужі. Але на ринках чомусь першу розбирають саме нашу олію та інші продукти.

По-перше, бо наші. По-друге, бо вони справді смачніші. Це не вигадка", - розповідає місцевий волонтер Сергій.

Він один із тих херсонців, які з перших днів великої війни з Росією, вирішили допомагати іншим пережити скрутні часи.

Уже більше 5 місяців Херсон перебуває в блокаді. Протягом цього часу російські окупаційні війська офіційно не дозволили завести до міста жодної вантажівки гуманітарної допомоги, яку для херсонців збирали мешканці інших регіонів та благодійники за кордоном.

tekstivana1

Ми поспілкувалися з херсонськими волонтерами, які продовжують допомагати малозабезпеченим сім'ям та рятують людей, які опинилися в складних умовах через російську агресію.

Засоби гігієни дуже дорогі

Ситуація з продуктами харчування в регіоні наразі некритична, кажуть наші співрозмовники. Але за прийнятними цінами можна знайти хіба місцеві овочі і фрукти на ринках. Інші групи товарів, які до війни можна було легко придбати в десятках магазинів, сьогодні в дефіциті або стали дуже дорогими.

Наприклад, ціни на цукор, олію, крупи, м'ясні вироби постійно зростають. А засоби гігієни останніми тижнями стали великим дефіцитом або, знов таки, коштують занадто дорого. Схожа ситуація з побутовою хімією. Наприклад, упаковку жіночих гігієнічних прокладок в окупованому Херсоні продають за 447 гривень, тоді як на підконтрольній території України така сама коштує вчетверо дешевше.

Цукерки та інші солодощі можуть бути вдвічі дорожчими за аналогічні на неокупованій території. Наприклад, рошенівську "Ромашку" в Херсоні продають по 350 грн/кг, тоді як у вільних містах - по 135-150 грн/кг.

cini1

В аптеках стало більше російських ліків. Їх завозять переважно з окупованого Криму. Однак люди нарікають на їхню якість. Відомі мережеві аптеки не працюють. В небагатьох маленьких аптеках є українські товари.

Деякі міжнародні фонди, після попередніх домовленостей, відмовляються передавати ліки в Херсон, мотивуючи це тим, що не хочуть забезпечувати лікарні, які підконтрольні Росії.

Якщо додати до цього закриття бізнесів, масову втрату робочих місць та проблеми з готівкою, то все виглядає не так радужно, як малюють російські пропагандисти.

"Рано чи пізно нам доведеться з ними зіштовхнутися"

«На початку березня магазин "Сільпо", що на Ушакова, віддав нам багато продуктів. Вони не хотіли, щоб їх винесли мародери. Ми почали роздавати їх людям. Потім нам почали підвозити інші люди, ми стали комунікувати через соцмережі і знайомих. Так і закрутилося», - розказує свою волонтерську історію Сергій.

Згодом вони з друзями знайшли виходи на благодійні фонди та людей, які періодично підтримують їх фінансово. Їхня волонтерська група допомагає переважно людям з інвалідністю та багатодітним матерям. Загалом - близько 200 сімей. За пожертви вони купують продукти і засоби гігієни в Херсоні, а також час від часу завозять вантажі з підконтрольної території України.

"Нам допомагають з різних країн: з Італії, Румунії, навіть із Південної Африки є. Це звичайні люди, підприємці, представники благодійних організацій та інші. Вони нам відправляють їжу, багато товарів для дітей. Коли надходить чергова партія, ми повідомляємо в нашій групі, де і що будемо роздавати. На місці видачі нам показують свідоцтво про народження дитини. Так за один раз 100-150 людей отримують дитячі набори", - каже Сергій.

cherga1

Сергій додає, що присутність у місті українських волонтерів для окупантів небажана, тому вони стараються не сильно афішувати свою роботу. Працюють здебільшого з визначеним переліком адрес через довірених осіб.

Наприкінці березня російські військові приходили до школи, в якій спочатку розташовувалася їхня група волонтерів, щоб подивитися, хто вони і що роблять.

"Після цього ми з'їхали звідти. І особливо не розказуємо куди. Все-таки, займатися волонтерством і мати чітку проукраїнську позицію зараз у Херсоні небезпечно.

Поки на нас не тиснули, але рано чи пізно нам доведеться з ними зіштовхнутися.


Очевидно, що ми заважаємо росіянам. Вони видають тут свою гуманітарку, гроші, розвозять пакунки адресно тим, хто на це зголошується. Але ми вирішили займатися цим стільки, скільки зможемо. Просто так кидати людей ми не збираємося", - говорить Сергій.

У селах залишилися люди, які не можуть виїхати

Володимир Косюк - директор телеканалу "Херсон плюс". Оскільки ходити з камерою в окупованому місті журналістам стало небезпечно, його редакція вирішила займатися волонтерством. Їхній напрямок - села колишнього Білозерського району, які постраждали в результаті бойових дій: Олександрівка, Станіслав, Правдине, Киселівка, Софіївка та інші.

Разом із дружиною Іриною та іншими херсонськими волонтерами вони купують і доставляють товари першої необхідності для тих мешканців, які ще лишаються в селах і тих, які евакуювалися до Херсона.

"Село - це вже давно не натуральне господарство. Мало хто пече хліб, люди не б'ють олію, не роблять макарони, крупу. Всі звикли, що це можна купити в магазині. Але вони зараз зачинені. У цих селах залишилися люди, які не можуть виїхати, бо не мають грошей або доглядають за рідними чи самі є маломобільними. Тому ситуація там значно гірша, ніж у місті", - пояснює Володимир Косюк.

ivantekst1

Вони розповідають про свою діяльність публічно, щоб залучити більше благодійників. Донатять як звичайні люди, так і міжнародні фонди.

"Ми домовилися з місцевими підприємцями про оптові закупівлі. Це, передусім, макарони, різні крупи, цукор, олія, сіль. Особливо зараз просять сіль і цукор, щоб робити консервацію на зиму. Є підприємці, які безкштовно пекли для нас хліб. Ми їм давали тільки борошно. Але зараз ту пекарню віджали. Загалом, рівень підтримки і пожертв від великих організацій зменшується, порівняно з квітнем-травнем. Але поки викручуємось", - каже Володимир.

За його словами, на тиждень вони відправляють по 3-4 автівки у згадані села. Але дорога до них - непроста. Приміром, щоб дістатися до Станіслава, що за 40 кілометрів від Херсона, волонтерам треба пройти 15 блокпостів.

"Спочатку на блокпостах у нас багато чого відбирали. Особливо печиво, цукерки. Найбільш прикра для мене ситуація трапилася у квітні, коли ми везли людям паски та імбирне печиво на Великдень. Нас зупинили, забрали більшу частину цих пасок з пряниками. Після цього ми змінили підхід: возимо лише найпростіші продукти харчування", - говорить Володимир Косюк.

paski1

Журналістика і волонтерство

Відповідаючи на питання, чому вони вирішили займатися саме волонтерством, Володимир каже, що ця справа виявилася дуже спорідненою з журналістикою.

"Наша редакція продовжує працює як медіа, хоча тепер і в інших форматах. Ведемо сайт, соцмережі. А щодо волонтерства, то наш досвід, вміння комунікувати з людьми, знаходити контакти і домовлятися допоміг нам у волонтерстві. Тільки замість експертів і коментаторів у блокноті Ірини тепер контакти довірених людей, партнерів.

volonteri1

Що? Де? Коли?

На ці питання ми відповідаємо в новинах і на них же треба відповідати щодня в роботі волонтерського штабу, обдумуючи логістику, потреби, фінансування та інше. Тому, доки буде українська гривня та змога купувати українські товари, ми будемо цим займатися", - підсумував Володимир.

Іван Антипенко

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости