У 20-х числах червня 2022 року Володимир Сальдо зі своїми прибічниками та працівниками ФСБ увійшли в будівлю херсонського Ощадбанку, щоб забрати останні гривні зі сховища.
Мета була простою – власна нажива. Однак саме завдяки цим гривням жителі Херсонщини пережили проблеми з готівкою, коли росіяни вирішили заборонити користуватися українськими платіжними системами.
Як же колаборант Сальдо сприяв обігу готівкової гривні?
Далі – у нашому матеріалі.
Як гривні стали дірявими
За 5 днів до початку повномасштабного вторгнення працівники банку отримали розпорядження від столичного керівництва – у разі нештатної ситуації вони мали знищити готівкові гроші, які зберігалися у сховищах.
24 лютого 2022 року першими знищували старі купюри, ті, що починали виходити з обігу або ж банкноти, вимазані фарбою.
Працівники складали стопками банкноти 1000, 500, 200, 100 гривень і потім дірявили їх. Судячи з отворів, використовували якісь металеві предмети.
Невдовзі зіпсовані гроші закінчилися, і вони почали робити те саме з іншими непошкодженими грошима, оскільки не було можливості вивезти гроші з області.
Вранці 25 лютого було розстріляно декілька інкасаторських машин, які намагалися виїхати з Херсона, і тому поступила повторна команда – знищувати гроші безпосередньо на місці. Декілька днів, аж до заходу росіян до Херсона, працівники сиділи та дірявили стопки грошей цвяхами, забиваючи їх у стопки банкнот, або сверлами малого діаметру.
Потім був складений відповідний акт, і ці гроші залишились у банківському сховищі.
Сальдо та гривні
У червні 2022 року Сальдо прибув до будівлі Ощадбанку з поплічниками та представниками ФСБ. Там вони зламали всі банківські комірки, винесли залишки грошей та коштовності, які були всередині.
Гроші розділили між собою працівники ФСБ та керівництво окупаційної адміністрації Херсонщини.
Херсонський банк після звільнення росіянами.
— МОСТ ХЕРСОН (@most_ks_ua) May 24, 2023
Відео: Іван Антипенко pic.twitter.com/uRvD5VpKs5
Свою долю отримав і Олексій Грішин на прізвисько “Жид”. До нападу Росії він працював заступником начальника філії Херсонського регіонального управління “Ощадбанку”.
Мішки із дірявими грішми він теж показував, але вони Сальдо і ФСБшників не зацікавили.
Але на цьому історія не закінчилась…
Вже через деякий час Олексій Грішин, який перейшов на бік окупантів, згадав про існування пошкоджених грошей. На той момент кошти продовжували лежати в сховищі Ощадбанку, у великих зелених мішках зі спеціальними стрічками.
Скоріш за все, працівників ФСБ діряві українські гроші не цікавили, тож Сальдо і його люди забрали їх собі і розділили.
Так ці гроші з’явились у місцевих колаборантів. Загальну суму здобичі назвати зараз важко, але це було декілька мільйонів гривень, купюрами по 500 і 200 гривень.
Зрадники довго не могли “скинути” ці гроші всі разом, адже брали їх з комісією тільки місцеві “міняли” та обнальщики. Але і їм такої кількості гривні, на початку літа, було забагато.
Поступово, коли проблема із готівковою гривнею в окупованій області ставала гострішою, колаборантам вдавалося збувати більші суми, і в Херсоні все частіше почали бачити гроші з дірками. На ці пошкодження мало хто звертав увагу, хоча наша “двохсотка”, прийшла нам саме влітку з обігу і залишилася в колекції МОСТа.
За словами джерел з оточення одного з колаборантів, великі суми дірявої готівки вдалося перевезти на лівий берег, у місто Каховка. Тамтешні великі фермери якраз продавали зерно в Крим, мали велику кількість російських рублів, але потребували української готівки, і саме так колаборанти почали розповсюджувати гроші. Фермери почали платити заробітну плату власним працівникам, і так гроші почали розходитись вже у Каховському районі.
По Херсону їх почали розповсюджувати дрібні міняли, які, в певний момент, переводили ці гроші в готівку без відсотків. Тобто, якщо хочеш, сплачуй 10-15% або бери діряві.
“Ніхто тоді не знав, що це за гроші з трьома дірками. Хтось ці дірки заклеював, деякі у такому вигляді ними розплачувались. В Херсоні почали з’являтись діряві гроші влітку, і їх було багато”, – згадує один з читачів МОСТа, який прожив весь час в окупації.
Діряві гривні та жадібність Сальдо і його команди, фактично допомогли херсонцям довше опиратися переходу на розрахунки російськими рублями, що для багатьох було неприйнятним.
Потім цими коштами зацікавились російська міліція. Про ці гроші знало тільки вузьке коло ФСБшників, які були близькими до Сальдо, а інші були не в курсі.
Російська поліція швидко зрозуміла, звідки ростуть ноги, і почала влаштовувати засади на тих, хто переводив гроші в готівку. Їх ловили, били та допитували про походження дірявих грошей.
Міняли, у свою чергу, не мали жодної гадки про їх походження та тикали пальцями один на одного.
Доля “дірявих” на підконтрольній території
Саме тоді, розуміючи, що на Херсонщині діряві гроші викликають нездоровий резонанс, хтось з команди гауляйтера Херсонщини вирішив перевести ці гроші на територію, підконтрольну Україні.
Схема діяла приблизно така. У Херсоні діряві гроші продавали місцевим “рішалам” за півціни, а потім автобусами та маршрутками, через передачі, які тоді були дозволені, вивозили на підконтрольну Україні територію та розкидували їх.
Як правило, ними розплачувалися на заправках та закидали в банківські термінали самообслуговування.
“Ці гроші розійшлися Україною, їх всюди приймали. Перші тижні чотири ніхто не розумів, що це, поки про них не заявив бізнесмен, співвласник Monobank Олег Гороховський”, – згадує людина, яка на засадах анонімності розповіла, що сама купувала ці гроші і збувала їх в Одесі.
Гороховський написав відповідний пост у себе в телеграм-каналі та на сторінці у Facebook, і потім ці гроші перестали приймати.
“На той момент, кажуть знавці, мінімум 30 мільйонів гривень встигло “виїхати” з Херсона в бік Запоріжжя”, – посміхаючись, розповів він.
24 серпня, реагуючи на заяву Гороховського, Національний банк України видав закритий циркуляр по банкам №50-0006/58627.
Ним НБУ прирівняв діряві кошти до фальшивих.
Хоча ті ж самі апарати iBox, що теж належали Гороховському, спокійно приймали ці “фальшиві” гроші й далі.
В часи, коли на підконтрольній території почалася боротьба з цими грошима, в Херсоні мішки вже закінчилися, але залишок тих грошей продовжував курсувати містом. Їх і досі можна зустріти в місті.
На підконтрольній Україні території за ці гроші поліція затримувала людей і звинувачувала у шахрайстві, залежно від кількості грошей.
Деяких ловили з великими сумами і звинувачували у підробці грошей. Але ще не було жодного вироку суду з приводу того, що це фальшиві гроші. Бо диспозиція закону дає чіткі пояснення, що таке фальшиві гроші. А гроші, емітовані НБУ, не можуть бути такими. Хай навіть і пошкоджені.
На запит деяких банків, НБУ навіть відправляв такі гроші на експертизу, але про її результати інформації у відкритих джерелах немає.
Була складність й іншого характеру. Сам Нацбанк визнає, що навмисно пошкоджені банкноти повинні мати отвори не менше 10 мм, тоді як вилучені банкноти мають такі отвори розміром близько 5 мм. Співробітники українських банків пояснили причини цього “феномену”: “Не було іншого свердла. Які зазвичай свердла у банку? Ті, що застосовуються для зшивання папірців в архіві. Що знайшли, тим і просвердлили. У великому банку кешу багато”.
До речі, частка Олексія Грішина, якому повідомили про підозру у вересні 2022 року, а затримали у Херсоні в грудні 2022 року, за словами джерел МОСТа у правоохоронних органах, знайдена не була.
Можливо, він встиг продати свої гроші, а можливо, за десять-пʼятнадцять років, коли він відбуде покарання, на ринок знову прийдуть діряві гроші з його схрону.
