Понад два роки пенсіонерка з Херсона намагається домогтися виплати пенсії, яку не отримувала під час окупації міста. П’ять місяців без жодної копійки, а в документах – чужий підпис. Незалежна експертиза підтвердила фальсифікацію, але попри це справа вже два роки без суттєвих зрушень.
До редакції МОСТа звернулася 77-річна Валентина Олегівна з Херсона. Все життя жінка пропрацювала медсестрою в закладах охорони здоров’я міста. Тепер вона більше двох років намагається добитися справедливості й отримати заслужену пенсію.
З початком російської окупації Херсона Валентина Олегівна лишалася в місті з чоловіком, прикутим до ліжка. Пенсію від окупантів не оформлювала – чекала на повернення України.
Майже одразу після звільнення Херсона від російських загарбників Валентина Олегівна звернулася на «гарячу лінію» Укрпошти, щоб отримати виплати за 5 місяців окупації. Там підтвердили – дійсно, пенсія не отримувалася.
«Вона (співробітниця Укрпошти – МОСТ) подивилася, мовляв, так, ви не отримували. Чекайте, вам принесуть. І от у січні нам принесли пенсію за три місяці. У перших числах – за січень. Потім у середині місяця – за листопад і наприкінці – за грудень. Це вже виплати після деокупації Херсона. А за 5 місяців окупації – чекайте», – каже жінка.
На початку 2023 року пані Валентина знову звернулася до Укрпошти. Їй пояснили – заборговану пенсію повернули до Пенсійного фонду. Там сказали, що виплати всі видані і документи, які це підтверджують, підписані. Після цього Валентина Олегівна зателефонувала до поліції.
Правоохоронці та служба безпеки Укрпошти провели власні незалежні експертизи почерків подружжя. З’ясувалося, що підписи в документах про отримання пенсії та зразки відрізняються. А отже – виплати отримав хтось інший.
“Вони з’ясували, хто тоді працював у відділенні Укрпошти, яке мало видати нам пенсії. Там було дві працівниці. Зараз те відділення вже давно не працює. А де ті жінки – невідомо”, – згадує пенсіонерка.
На цьому Валентина Олегівна не зупинилася і написала до Офісу Президента. Відповіді отримали і вона, і місцева поліція.
«Після того, як надійшли відповіді з Офісу Президента, мені з поліції повідомили, що мою справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це було вже десь у середині 2023 року. Ну й оскільки я погано пересуваюся, а чоловік був прикутий до ліжка, нам порадили взяти адвоката, щоб він представляв наші інтереси», – розповідає жінка.
Через стан здоров’я Валентина Олегівна не могла самостійно ходити до установ. Тому ідея звернутися до адвоката здалася слушним рішенням.
Та договір із адвокатом також не дав результату. Юристка сказала, що “бере паузу в роботі” через безпекову ситуацію в Херсоні. Також серед “відмовок” – “відсутність суддів у Херсоні”. Після цього справа застигла на місці.
Вже у 2025 році Валентина Олегівна знову зателефонувала до слідчого, який займався її справою у 2023 році. За його словами, адвокат має подати запит до суду для розгляду справи.
“Подзвонила до адвоката. Вона сказала, що буде в Херсоні найближчими днями і звернеться до суду. Ну ось уже кілька днів пройшло – вона не відповідає на дзвінки. Потім повідомила, що звернулася до поліції з адвокатським запитом. Але чому зараз, після завершення двох років? Потім дзвонить і каже: “Мені дали справу, справа абсолютно пуста”. Як це пуста, якщо я зі слідчим говорила і він сказав, що треба переоформити. Начебто подали заяву як “кримінальне”, а треба було як “цивільне”…“, – каже пенсіонерка.
Зрештою Валентина Олегівна була вимушена розірвати договір із адвокатом після двох років безплідної співпраці. Вдалося повернути частину грошей, сплачених юристці.
За словами пенсіонерки, адвокат навіть відмовляла її від звертання до МОСТа.
“Вона каже – не треба цього робити. Бо вони (правоохоронні органи – МОСТ), цитую, повернуть справу на додаткове розслідування і справа затягнеться. Та все-таки згодом я вирішила, що треба звернутися. Може, справа хоч трохи зрушиться”, – розповідає жінка.
Нещодавно Валентина Олегівна поховала свого чоловіка. Через небезпечну обстановку в Херсоні вимушено переїхала до Одеси й зараз проживає на зйомній квартирі. У неї двоє дорослих дітей. Та вони не підтримують її в боротьбі за втрачену пенсію.
Заборгованість за 5 місяців склала близько 80 тисяч гривень. Для жінки ця сума – значна, бо орендувати житло за ранок самої пенсії – важко. Тому Валентина Олегівна не втрачає надії повернути свої заслужені виплати.