Друзі, мені потрібно вам дещо пояснити. Ще півтора роки тому щомісячна аудиторія МОСТа складалася з 40-50 тисяч унікальних читачів. Фактично, ми знали більшість із вас особисто, а ви – знали нас. І це пояснення тоді б було не таким потрібним.
Але півтора роки тому вас — читачів нашого видання — стало значно більше. Майже у 8 разів. Тому, я впевнений, що людям, які розділяють наші цінності та довіряють нам, необхідно пояснити, чому вирок замовнику та організатору вбивства Каті Гандзюк такий важливий для нас.
Ідея створення цього сайту належить Катерині Гандзюк, про що вказано у нас на логотипі. Одинадцять років тому ми вирішили, що неможливо далі терпіти те пекло, яким себе являв медіапростір Херсонщини, і створили цей сайт.
Гроші (доволі скромні навіть на той час) ми отримали від Національного фонду підтримки демократії (NED) у вигляді гранту. І робили новини майже рік удвох.
Тоді ми справедливо вважали, що демократичні зміни в Херсоні та в Україні загалом неможливі без якісних та потужних незалежних медіа. Неякісні та залежні від Володимира Сальда називали нас тоді блогерами, а ми себе – медіаактивістами.
Всі ці проросійські джинсовики вважали, що ми “ліземо в їхню професію” (це дослівна цитата), але ми знали, що прийде час і ми викинемо з професії їх. Так воно і сталося.
Наприкінці 2012 року одне з перших розслідувань МОСТа про зловживання юридичної компанії, яка отримувала підряди на обслуговування КП та виконавчих органів міської ради, спричинило політичну кризу в міській раді. На той час регіонали мали в раді понад 45 голосів – при 38 необхідних – і робили все, що їм здавалося корисним і правильним.
Але мали певні поділи на групи. Саме ці групи і почали між собою війну, вважаючи, що злив документів, на основі яких і було написано те розслідування, вчинила лідерка однієї з груп, нині, на жаль, покійна Світлана Корнілова.
Політична криза в раді, посилена відставкою Сальда, якого обрали нардепом, тривала до самого Майдану. Це був шалений вплив для медіа, якому на той час було 3,5 місяці і яке вели дві людини, які не мали профільної освіти, багато чого не знали, але дуже хотіли змін.
У 2013 році МОСТ став громадською організацією — на той час це була чи не єдина форма інтернет медіа, яка була доступна, адже ми не хотіли реєструвати друковане ЗМІ. Тоді ж у нас зʼявився перший штатний працівник — студент із місцевого факультету філології та журналістики Олег Ткачук.
Катя на той час вже писала менше. Більше займалася організаційними питаннями функціонування маленького, але гонорового медіа. Я відповідав за контент, хоча до рівня текстів колеги на той час не дотягував. Катя мала феноменальний талант відчувати текст, і періодично писала гострі, цікаві матеріали.
Ці матеріали роздруковували і клали на стіл мерам, губернаторам та начальникам правоохоронних органів, про що ми знали тоді за чутками, а вже в 2014 році про це нам розповідали працівники мерії та ОДА.
На момент початку Революції Гідності МОСТ був авторитетним, але нішевим виданням для політичної тусовки та людей, які цікавилися суспільно-політичним життям. Таких людей тоді було не дуже багато, але ми мріяли, що наше маленьке медіа стане лідером ринку.
На початку 2023 року МОСТ став найбільш відвідуваним медіа Херсонщини – як мріяла Катя. А в червні 2023 року Дніпровський суд міста Києва засудив колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його друга, кримінального авторитета Олексія Левіна (Москаленка) до 10 років позбавлення волі як замовників та організаторів нападу на Катерину Гандзюк.
У 2018 році, на момент нападу на неї, Катерина працювала в.о. керуючою справами виконкому Херсонської міської ради. Вона вже майже не писала для МОСТа, і самому виданню було складно, адже наші друзі стали чиновниками, депутатами, що створило для МОСТа умовну стелю, адже з багатьох питань, особливо тих, що стосуються політичної журналістики, у редакції був своєрідний конфлікт інтересів.
З дня нападу на Катю 31 липня 2018 року, який ми відразу визначили як політичний і замовний, всі ми, та ще сотні, а потім і тисячі людей почали працювати, аби не дати херсонським правоохоронцям злити цю справу, як десятки подібних.
У цьому нам допомагала підтримка, в тому числі, і вас — наших читачів. Ми писали про цю справу сотні матеріалів, кликали вас на мітинги та просили слідкувати за тими, кого ми підозрювали у вчиненні цього злочину. Наші читачі повідомляли нам де саме, в якій лікарні від суду ховається Владислав Мангер, скидали скріншоти, які доводили, що його адвокати літали в Болгарію до Левіна, розповідали про звʼязки керівників області з криміналом.
І це було дуже цінним для нас.
Ці пʼять років — це боротьба багатьох з вас за справедливість для Каті. І ми в редакції її дуже цінуємо. І віримо, що всі, і “старі” і нові читачі зрозуміють, чому ця боротьба була для нас важливою.
Дякуємо вам.