Людина, яка видала себе за автора наукової роботи, справді написаної іншою людиною, та людина, яка надала приймальній комісії статті з матеріалів науково-практичної конференції, яка ще не відбулася вступили на денне відділення аспірантури Херсонського національного технічного університету за держзамовленням.
Звернути увагу на ситуацію із вступом до Херсонського національного технічного університету нас змусив пост херсонця Дениса Суханова, який ми побачили у Facebook. Чоловік розповів, як він намагався вступити до аспірантури вишу на денну форму за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».
За результатами Єдиного вступного іспиту Денис Суханов посів третє місце в рейтингу вступників і не був зарахований за державним замовленням. Перше ж місце в цьому рейтингу посів Вадим Грушецький, друге – Дмитро Рогальський. Вони і були зараховані за держзамовленням.
Судячи з кількості балів, Грушецький і Рогальський отримали перевагу у порівнянні з іншими сімома здобувачами, бо мали певні доробки, які екзаменаційна комісія кваліфікувала як наукову діяльність.
Побачивши під час іспиту доробок цих людей, Денис Суханов одночасно і здивувався, і зацікавився. Ось що він пише в Facebook (тут і далі цитуємо допис згідно з оригіналом):
Під час презентації дослідницьких пропозицій (це одна з умов вступу в аспірантуру), двоє абітурієнтів проявили «готовність» до Наукової роботи. А саме із дев’яти абітурієнтів, що подались в аспірантуру на мою спеціальність, тільки у них були підготовлені значні списки!!! опублікованих наукових статей та досліджень. Це не є умовою, але може бути перевагою при вступі. На той момент мене розпирала цікавість і я навіть не підозрював, що знайду. Я зробив скріни їх списків наукових досліджень та статей і через кілька годин після іспиту вирішив дізнатись, хто ці вчені?, що досліджують?, чому вступають саме в Херсонський ВНЗ? Насправді я був єдиний із Херсону))) Отже. Розчарування перше. Посилання були фейкові в обох. Самі списки за стилем були доволі схожі, що вже викликає підозру. До того ж і презентації дослідницьких пропозицій за дизайном також були схожі. Це я вже пригадав пізніше. Але! Не поспішайте скролити! Все ще попереду. Найцікавіше, що я зміг нагуглити за назвами із їх списків: в першому випадку я не знайшов опублікованих ані досліджень, ані статей, до того ж всі публікації були з посиланням на якісь міжнародні інтернет-конференції майбутніх періодів (іспит був 26.08.2024), в другому за назвами конференцій я зміг знайти матеріали до них і там дійсно були тези на указану тему, але іншого науковця.
Ми поговорили про це з самим Денисом.
За його словами, вінничанин Дмитро Рогальський надав три публікації:
· Пойда С.А., Рогальський Д.В. SCRUM в управлінні сучасною організацією підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної Інтернет конференції 28-29 листопада 2022 р. Суми/Вінниця: НІКО/ВНТУ, 2022. 302 с., С. 179-182;
· Пойда С.А., Рогальський Д.В. Цифрові інструменти реалізації синхронної взаємодії. Формування цифрового освітнього середовища професійного розвитку фахівців в умовах відкритого університету: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 25-26 травня 2023 р., м. Київ / Київ: ДЗВО Університет менеджменту освіти, 2023.- 125 с., С.73-77;
· Пойда С.А., Рогальський Д.В. Інструменти формування навичок безпечного використання сервісів мережі Інтернет. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 05-09 лютого 2024 року / уклад. С.М. Єфіменко; за заг. ред. Г.В.Скрипки. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2024. 140 c., C.90-91.
Вивчивши ці публікації, ми з’ясували, що у матеріалах Міжнародної науково-практичної Інтернет конференції «Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ» (28-29 листопада 2022 р. Суми/Вінниця: НІКО/ВНТУ, 2022. 302 с., С. 179-182) є стаття «SCRUM в управлінні сучасною організацією підвищення кваліфікації педагогічних працівників».
Серед її авторів є С. А. Пойда. Скоріше за все, це – Сергій Пойда, старший викладач кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».
У Сергія Пойди є і співавтор. Але це – не Дмитро Рогальський, а Н. Черненко.
У матеріалах II Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференція «Формування цифрового освітнього середовища професійного розвитку фахівців в умовах відкритого університету післядипломної освіти», проведеною 25-26 травня 2023 року ДЗВО «Університет менеджменту освіти» є стаття «Цифрові інструменти синхронної взаємодії в дистанційному навчанні». Судячи зі скріну презентації, її автор – Сергій Пойда. Інших співавторів немає.
Зі свого боку, Дмитро Рогальський вказав у своєму науковому доробку статтю зі схожою назвою – «Цифрові інструменти реалізації синхронної взаємодії». Матеріал написаний у співавторстві з Сергієм Пойдою. Але така стаття не згадується в матеріалах конференції. І немає жодної згадки про Рогальського як про учасника конференції.
Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія» та повний список її учасників ми не змогли знайти в мережі. Тільки з’ясували, що в оприлюдненому у відкритих джерелах переліку доповідачів Дмитра Рогальського немає. Є серед них, до речі, його земляк та «співавтор» Сергій Пойда.
Щодо Вадима Грушецього, то він, судячи з того, що ми знайшли у мережі, реально брав участь у заходах і реально публікував статті у матеріалах конференцій. Але під час іспиту він надав фактично неіснуючі публікації. Бо іспит відбувся 26 серпня 2024 року, а конференції, на які посилався Грушецький, відбулися у період між 27 серпня і 2 вересня.
Тобто і в цьому випадку не можуть не виникнути питання стосовно академічної доброчесності.
Що ж стосується самих конференцій, то Денис Суханов в своєму дописі зазначає, що є питання і до них: «Науковцям та студентам магістратури для просування в науковій діяльності необхідно робити наукові публікації в наукових виданнях. В іменитих виданнях публікації і рецензування статей є платними, і можуть коштувати значних сум. Ще й готувати якісний матеріал! А не всі ж цього прагнуть, як виявляється. От і виникла ціла екосистема бізнесів, що створюють фейкові «Міжнародні наукові інтернет-конференції» на всі наукові теми в одній конференції. І коштує це 180-300 грн. Дешево й сердито. Для галочки підійде. Імітація наукової діяльності».
Як на умовах анонімності розповів нам професор одного з українських університетів, йдеться не просто про сегмент малого бізнесу, а про розгалужену систему, де одні люди заробляють на бажанні інших людей набути і підтримувати статус науковця.
Так звані «міжнародні наукові інтернет-конференції», – каже професор, – де за невеликі гроші можна взяти участь і отримати публікацію своїх матеріалів у якомусь виданні – це навіть менше, ніж ніщо у порівнянні з індустрією статусних конференцій з подальшими публікаціями у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних: Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef… Це – бізнес з обігом, я думаю, в десятки мільйонів доларів. І серед українських науковців – дуже багато клієнтів цього бізнесу, думаю, що кожен платив за публікації.
На думку нашого співрозмовника, люди, які почали свій шлях з академічної недоброчесності, будуть «триматися на плаву» лише завдяки платним публікаціям, на які зароблятимуть в тому числі і беручи хабарі.
Є і питання етичного характеру: якщо така людина вступила до аспірантури, вона зайняла місце того, хто, можливо, більш достойний, і, можливо, зробив би власний внесок у науку, –
каже викладач вишу.
Як розповіла нам ректорка Херсонського національного технічного університету Олена Чепелюк, у виші ще не визначилися, як реагуватимуть на ситуацію, яка виникла під час іспитів до аспірантури за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”.
Зараз, – каже Олена Чепелюк, – проводиться перевірка наданих під час вступу до аспірантури статей і тез з конференцій на предмет дотримання їх авторами академічної доброчесності. Навіть якщо за результатами перевірки буде скасоване рішення про прийом людини на бюджетне місце, ми не можемо взяти на місце цієї людини іншу, яка – на наступній після неї позиції у рейтингу. Ми будемо зобов’язані повернути це бюджетне місце Міністерству освіти і науки. Такий порядок вступу.
Ми попросили прокоментувати ситуацію виконуючу обов’язки завідувача кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету Вікторію Філіппову.
У зарахованих до аспірантури Вадима Грушецького і Дмитра Рогальського, – розповіла вона, – є по три публікації, які ми зарахували під час вступного іспиту. Це – дійсно публікації їх авторства. Вони надали більше публікацій. І так, Рогальського ми попросили надати пояснення щодо деяких публікацій, а також – надати примірники збірок. Тобто, проводиться перевірка.
На думку виконуючої обов’язки завідувача кафедри державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ, в цій історії дуже велику роль відіграє людський фактор.
Претензії Дениса Суханова щодо академічної доброчесності для мене дещо дивні, і я думаю, що вони продиктовані особистою образою людини, яка не змогла вступити до аспірантури на бюджетне місце. Рейтингові показники бажаючих вступити до аспірантури ХНТУ за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” цілком відповідають реальному рівню підготовки людей, які брали участь в іспитах. Наприклад, якщо порівнювати кандидатів за таким показником, як наявність запозичень в дослідницьких пропозиціях, то у Грушецького цей показник – 7%, у Рогальського – 11%, у Суханова – 23%. Окрім того, Грушецький і Рогальський протягом року готувалися до вступу, брали участь у заходах, писали і публікували роботи, тоді як Суханов (і він це визнає сам) прийняв рішення взяти участь у вступній кампанії майже перед закінченням прийому документів», –
зазначила Філіппова.
За її словами, Денис Суханов за результатами іспиту отримав право вступити до аспірантури на контрактну форму навчання.
Ректорка ХНТУ Олена Чепелюк сказала кореспонденту онлайн-видання МОСТ, що Суханова не змогли б зарахувати на бюджетне місце навіть якщо він на іспиті отримав би найвищій бал.
Якщо вступає на бюджетне місце чоловік у віці до 60 років, то він повинен надати актуальні військово-облікові документи, тобто, зробити оновлення даних. Суханов надав військовий квиток, датований **** (персональні дані, – МОСТ) роком, – зауважила ректорка
Зараз зарахованими на бюджетні місця до аспірантури ХНТУ за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” офіційно є Вадим Грушецький Дмитро Рогальський. Обидва вони – не з Херсонщини.
Грушецький – з Рівненської області У відкритих даних є відомості про отримання ним соціальних виплат.
Рогальський – з Вінниці. Про нього відомо, що він – програміст і зареєстрований як фізична особа-підприємець. Якщо він в аспірантурі ХНТУ таки почне свій науковий шлях, то виходить, що почне його з порушення академічної доброчесності.
Загалом на 19 бюджетних місць в аспірантурі університету претендували 78 людей, причому всі вони – чоловіки. Тобто, з 19 аспірантів, які цього року вступили на бюджет до ХНТУ, немає жодної жінки.
Можливо, настільки велике бажання чоловіків займатися наукою можна пояснити тим, що з цього року відстрочку від мобілізації мають тільки аспіранти бюджетної форми навчання.
Не виключено, що наступного року якщо в Україні продовжуватиметься мобілізація, а також у разі наявності в аспірантурі бюджетних місць і права на відстрочку для аспірантів-бюджетників кількість бажаючих збільшиться. Тому, може, вишам варто подумати про збереження гендерного балансу в цій сфері, а заодно – і про академічну доброчесність вступників?