У Херсонській громаді проводять консультації з громадськістю щодо перейменування об’єктів топоніміки у рамках політики деколонізації.
Відповідне розпорядження 22 березня 2024 року підписав начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.
До перейменування пропонуються 24 об’єкти топоніміки. Проголосувати за нові назви можна протягом 7 календарних днів з моменту публікації розпорядження.
Так, перейменувати хочуть вулиці Генерала Видригана, Гончарова, Грибоєдова, Добролюбова, Державіна, Жуковського, Нестерова, Сурикова, провулки Станіславського, Левітана, Лермонтова, проспект Кутузова, площу Івана Мозгового, проїзд Добролюбова тощо.
Окрім того, одна із вулиць – вул. Герцена – може носити ім’я Катерини Гандзюк, за умови набрання відповідної кількості голосів та прийняття рішення начальником МВА.
Зазначимо, із листопада 2022 року вулиця Катерини Гандзюк є і у Києві.
У 2019 році депутати Херсонської міськради перейменували вулицю Лютеранську іменем загиблої активістки.
10 травня того ж року Херсонський окружний адміністративний суд скасував рішення міської ради. Позов до суду подав колишній адвокат Владислава Мангера Дмитро Ільченко через, за його словами, неправильну процедуру перейменування.
У 2020 році Верховний суд визнав незаконним перейменування вулиці Лютеранської у Херсоні на вулицю імені Катерини Гандзюк. Він не задовольнив касаційну скаргу міськради та повернув попередню назву.
26 червня Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення про вирок Владиславу Мангер та Олексію Левіну. Вони отримали по 10 років позбавлення волі по справі про смертельний напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк.
У липні 2018 року Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою, що спричинило 40% опіків шкіри. Її транспортували до Києва, де зробили понад 10 операцій.
96 днів Гандзюк боролася за своє життя, але 4 листопада 2018 року вона померла.