З Максимом Кожем’якою, начальником Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, ми розмовляємо у його кабінеті в селищній раді, відновленій власними силами. Будівля, де розташовані селищна рада і пункт незламності, була майже зруйнована під час бойових дій.
Власне, уся Калинівська громада дуже постраждала внаслідок війни та російської окупації. Після визволення вона, які і інші деокуповані громади, почала отримувати різну допомогу. Зокрема, державну субвенцію у 20 млн грн на закупівлю техніки для комунального господарства. А Chemonics International Inc – міжнародна організація, яка фінансувалася Агенством США з міжнародного розвитку – надала на 2,5 млн грн будівельних матеріалів.
І разом з цим виникла дуже серйозна проблема.
Спритність рук, і жодного підрядника
За словами Максима Кожем’яки, керівництво громади добре усвідомлювало, що не вдасться знайти підрядну організацію, яка виконала б усі роботи з відновлення будівлі, яка б зробила ангар для техніки.
«Підрядні організації, – каже Максим Кожем’яка, – не зацікавлені у такій співпраці, коли йдеться лише про виконання робіт, а будматеріали – замовника, а не підрядника. До того ж зараз через мобілізацію лишилося небагато будівельних організацій, здатних повноцінно працювати. Тому, усвідомивши, що шукати підрядника буде дуже проблематично, ми вирішили виконувати усі роботи господарським способом. Деякі місцеві мешканці у 2023 році брали участь у роботах з відновлення приватних будинків. Їх ми залучили до робіт з відновлення селищної ради та будівництва ангару. І витрати на це були значно меншими, ніж у разі залучення стороннього підрядника».
Будівлю селищної ради довелося майже заново споруджувати, бо там розміщувалися позиції російських окупантів, у деяких приміщеннях навіть були вириті окопи.
Роботи були виконані настільки якісно, що, як розповідає Максим, посадовці з обласного керівництва, коли приїздили у Калинівське, дуже дивувалися, коли чули у відповідь на запитання про підрядника, що його не було, а роботи виконані місцевими мешканцями і силами комунального підприємства.
Комбінат з шістьох людей
«Калинівський комбінат комунальних підприємств» – такі офіційну назву має місцеве комунальне підприємство, де працюють шість людей, враховуючи директора і бухгалтера. На перший погляд, така невідповідність назви і чисельності співробітників може здатися навіть дещо кумедною. Але якщо врахувати обсяги робіт, які виконують у громаді комунальники та ступінь їх корисності для громади, не може йтися ні про яку кумедність.
«Після деокупації, – розповідає Максим Кожем’яка, – ми міркували, як відновлювати нормальне життя, які проблеми вирішувати насамперед. Вирішували, що першочергово треба відновити. І дійшли до висновку, що треба починати з комунального підприємства. Бо ми не проживемо без організації, яка буде споруджувати і ремонтувати будівлі, яка відновлюватиме водопостачання та візьме на себе інші роботи, необхідні для забезпечення нормального життя».
Розпочати роботу комунальникам Калинівської громади допомогла Херсонська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба, яка закупила на виділені для громади 20 млн грн техніку і передала фактично створеному з нуля комунальному підприємству. Таким чином комунальники Калинівської громади змогли швидко почати працювати, запобігши нелегкій, марудній і дуже важкій для нового підприємства тендерній процедурі.
Зараз комунальне підприємство – це 6 людей та 8 одиниць техніки. Завдяки ним у громаді ремонтуються житлові, адміністративні та громадські будівлі, відновлюється водопостачання, проводяться інші роботи.
На всі випадки життя
Директор «Калинівського комбінату комунальних підприємств» Юрій Ковальчук не вписується у стереотипне уявлення про керівника. Часто для Юрія Федоровича стають «директорськими кабінетами» кабіни вантажівки або трактора.
«Коли багато роботи або якщо хтось з колективу захворів чи відпросився через особисті проблеми, – каже Юрій, – я сідаю за кермо, бо виникають потреби щось перевезти, перетягнути».
Доводиться виконувати різні роботи. Так, нещодавно відновили вікна у місцевій церкві. Зараз відновлюють водопостачання населених пунктів.
«У нас – кам’янистий ґрунт, – розповідає Максим Кожем’яка. – І коли «Фонд міжнародної солідарності» (польська благодійна організація, – МОСТ) запропонував у вересні 2024 року нам допомогу у відновленні водопостачання, спеціалісти фонду планували зробити усе десь за місяць, але через специфіку ґрунту темпи буріння були дуже низькими: десь метр за три дні. Копати траншеї для труб довелося власною технікою, бо вона – більш потужна і пристосована до місцевих умов».
За словами Максима, комунальники – буквально рятівники для села, бо переважна більшість мешканців – жінки, діти та літні люди. Тому комунальникам доводиться бути помічниками на всі випадки життя.
«Жити у сільській місцевості, – каже начальник Калинівської селищної військової адміністрації, – це постійно щось ремонтувати, лагодити. Власне, це нескладно, коли у родині є чоловіки працездатного віку. Але зараз чимало наших мешканців перебувають у лавах Збройних сил України. Тому саме комунальникам доводиться латати дах або виконувати ще якісь необхідні для нормального життя роботи, якщо звертаються по допомогу пенсіонери або жінки, яким зараз нема кому допомогти, бо чоловіки – на фронті».
Директор комунального підприємства розповідає, що нещодавно воно нарешті отримало навантажувач Manitou, потрібний для багатьох справ, наприклад, під час ремонтних робіт, при розвантажуванні гуманітарної допомоги, яка прибуває у громаду.
І разом з цим, місцеві комунальники облаштовують і своє підприємство, бо внаслідок бойових дій від ангарів для техніки нічого не лишилося.
«На цій території, – розповідає Юрій Ковальчук, показуючи нещодавно збудовані об’єкти, – були будівлі для зберігання та ремонту техніки. Вони під час бойових дій зруйновані вщент. Тому зараз усе відбудовуємо, скоро будемо встановлювати нові ворота».
За словами директора комунального підприємства, коли виникають дуже серйозні проблеми, доводиться звертатися по допомогу до місцевих фермерів. Не відмовили жодного разу.
Пожежна охорона
У разі потреби директор комунального підприємства разом з заступником начальника Калинівської селищної військової адміністрації Максимом Чистіковим перетворюються на пожежників.
Пожежна частина Калинівської громади – це два спеціальних автомобілі, передані як благодійна допомога Вінницькою та Львівською областями.
«Зараз користуємося лише однією машиною, – каже Юрій Ковальчук, – друга – на ремонті. Пожежна служба громади – добровольці – директор та працівники комунального підприємства, працівники військової адміністрації».
Пан Юрій каже, що час прибуття пожежної команди за викликом – у середньому 20 хвилин. Втім, багато що залежить від маршруту, бо ще не уся територія громади розмінована.
«У пожежників, – розповідає Максим Кожем’яка, – є карта, де позначені безпечні маршрути. Іноді щоб дістатися до певної точки, доводиться робити чималий «гак», коли немає безпечнішого варіанту. Але у будь-якому випадку наші пожежники прибувають на місце пригоди першими, раніше, ніж прибула б команда з району, і це дуже важливо, бо ми виграємо дорогоцінний час. Часто вдається ліквідувати пожежу власними силами, але бувають ситуації, коли підключається ДСНС. Тоді завдання наших пожежників: до приїзду інших команд принаймні локалізувати займання, щоб вогонь не перекидався далі».
Начальник військової адміністрації зізнається, що виїзди з пожежною командою – це відволікання людей, які входять до її складу, від основної роботи, і йому це не подобається. Але користь від команди така, що доводиться миритися з певними незручностями.
Соціальні пральні
«Ось, – показує Ольга, працівниця соціальної пральні у Калинівському, – ми навіть у журналі поставили особливу відмітку, щоб бачити, що вже перетнули тисячне звернення».
Максим Кожем’яка каже, що коли відкривали у селищі соціальну пральню, були сумніви у доцільності такого проєкту, та дуже швидко вони зникли, бо виявилося, що пральня потрібна і місцевим мешканцям, і вимушеним переселенцям: у селищі знайшли прихисток 60 людей.
«Соціальні пральні, – каже Максим Кожем’яка, – входять до структури Комбінату комунальних підприємств. Зараз відкриті дві пральні – у Калинівському і Коханівці. Можливо, відкриємо й у інших населених пунктах, бо попит – великий. У пральнях, які зараз працюють, – черга бажаючих скористатися їх послугами».
Пральну та сушильну машини Калинівска громада отримала від обласної влади, передала техніку Херсонська обласна аварійно-рятувальна служба. Приміщення, де розміщуються пральні, облаштували власними силами. Самі пральні є структурними підрозділами Комбінату комунальних підприємств. А також – дуже важливим для громади соціальним проєктом, бо послуги пралень – безкоштовні.
Калинінське – населений пункт з майже 200-річною історією, протягом якої селище тричі змінювало назви. Було також у різні часи Великою Сейдеменухою і Калініндорфом. Зараз і центр громади, й інші населені пункти переживають не найкращі часи. Але разом з тим Калинівська громада – приклад того, як згуртованість і небажання підкорятися обставинам допомагають вирішувати навіть дуже серйозні проблеми.
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.