На межі Миколаївщини та Херсонщини розташоване село Безіменне. Сьогодні його назва звучить особливо символічно, адже війна перетворила його на справжнє село-привид. Розбиті будинки, покинута техніка — тут не залишилося жодної вцілілої будівлі й жодної живої душі.
До повномасштабного вторгнення в Безіменному проживали 56 людей. У березні 2022 року село окупували російські війська. За вісім місяців населений пункт був практично повністю знищений.
Місцеві згадують окупацію як страшний сон: не було продуктів, одразу зникли світло та вода, а росіяни забирали в мешканців домашню птицю, їжу, одяг і навіть солому для облаштування окопів.
Коли у вересні 2022 року до села зайшла диверсійна група українських військових, вони були переконані, що цивільних там уже немає. Втім, близько 20 людей залишалися в Безіменному до останнього.
Тоді ж, у вересні 2022 року, із села евакуювали всіх цивільних. На той момент деякі будинки ще залишалися цілими.
Місцеві жителі, які після деокупації повернулися додому, побачили лише руїни: 78 житлових будинків були вщент знищені бойовими діями. У селі повністю відсутні комунікації, водопостачання та дороги.
Відступаючи, російські війська також густо замінували населений пункт. Сьогодні Безіменне вважається одним із найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами населених пунктів Миколаївщини. Через мінну небезпеку місцеві фермери не можуть обробляти поля.
Мешканці Безіменного намагаються розпочати нове життя в сусідньому селі Тамарине, у Снігурівці, Миколаєві та за кордоном. Частина з них уже отримала житлові сертифікати за зруйноване окупантами житло.
Скоріш за все, Безіменне вже ніколи не відродиться. Лише на розмінування території знадобляться роки, а найближчий населений пункт, від якого можна було б протягнути електромережі, розташований за 18 кілометрів. Відновлення знищеної інфраструктури та житлового фонду потребуватиме надто великих ресурсів.
Сьогодні Безіменне залишається мовчазним свідченням того, яку руїну й спустошення здатна залишити після себе війна.
