Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?
В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.
Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.
Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).
Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки
Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.
Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).
Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.
Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.
МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.
Медична реформа на Херсонщині: перемоги та поразки
Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Херсонщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами, останні з яких були надіслані 7 вересня.
З 83 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 26. Найближчим часом до них долучиться також Горностаївський ЦПМСД, власник якого уже підготував відповідний проект рішення.
Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки.
Бюджетними серед таких залишаються тільки КУ “ЦПМСД Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області”, комунальний заклад “Нововоронцовський центр первинної медико-санітарної допомоги” Нововоронцовської районної ради, КП “Голопристанський ЦПМСД”, Комунальний заклад “Скадовський центр первинної медико-санітарної допомоги” Скадовської районної ради.
Натомість заклади вищих рівнів вступати в реформу не поспішають: з 58 автономізувалися лише 6, які у своїй структурі надають також і медичні послуги первинного рівня.
Договори з Національною службою здоров’я України підписали лише 10 закладів первинки.
В рамках Звіту наживо ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментувала заступниця голови департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА Ліна Бондарева: “Станом на початок 2018 року мережа закладів охорони здоров’я включає 83 одиниці. З них – 25 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 348 ФАПів, 165 сімейних лікарських амбулаторій та 11 інших закладів. В області 30 закладів вторинної ланки надання медичної допомоги: 18 центральних районних лікарень, 5 міських лікарень, 2 міські поліклініки, 1 пологовий будинок, 1 лікарня хоспіс і 3 стоматологічні поліклініки.
Сформовано 4 госпітальних округи: Херсонський,Таврійський, Бериславський та Генічеський. До 22 закладів третинної ланки надання медичної допомоги входять: обласна клінічна лікарня, обласна дитяча клінічна лікарня , обласна психіатрична лікарня, обласний центр медицини катастроф, 5 диспансерів, обласна лікарня відновлювального лікування, 4 спеціалізовані лікарні, 5 дитячий санаторіїв, обласний госпіталь ІВВ, будинок дитини та центр профілактики та боротьби зі СНІДОМ.
10 закладів по Херсонській області уклали угоду з Національною службою здоров’я, і з першого жовтня отримали транш фінансування не з медичної субвенції”.
У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.
“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.