Вулиця Кулика у Дніпровському районі Херсона – хоча й не найнебезпечніша в місті, нею їздять легкові і вантажні авто, громадський транспорт, але містяни намагаються проїхати цю вулицю так швидко, наскільки це можливо, бо ворожі FPV-дрони залітають в цю частину міста досить-таки часто. Тому коли водії бачили посередині дороги спеціальну техніку, спочатку помітно нервували, бо доводилося уповільнюватися. Але заспокоювалися і навіть раділи, коли розуміли, для чого там ця техніка.
В Херсоні нарешті масово встановлюють антидронові сітки над проїжджою частиною на деяких вулицях міста, а також на ділянці траси М-14, тобто, на виїзді з Херсона в бік Миколаєва. Російські пабліки вже кілька місяців повідомляють про начебто взяття цього виїзду з міста «під дроновий контроль». Місцеві посадовці і українські військові стверджують, що це – неправда.
Про доцільність і навіть необхідність встановлення в Херсоні і на підконтрольній Україні правобережній частині області антидронових сіток говорять і пишуть вже не один місяць. За словами начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, сітки як засіб захисту від ворожих дронів використовуються в області вже рік. Але настільки масштабне їх встановлення ми бачимо тільки зараз.
Безпека вартістю 300 млн грн
На Херсонщині планують захистити антидроновими сітками 264 кілометри шляхів. Загальна вартість цих заходів – 300 млн грн. Виділити їх з бюджету області немає можливості. Обласна влада, як розповів Олександр Прокудін, звернулася по допомогу до уряду, і у вересні очікується виділення 80 млн грн.
Прокудін каже, що об’єкти критичної інфраструктури (насамперед – енергетики і газового господарства) обладнуються антидроновим сітковим захистом вже протягом року: «В прифронтовій Херсонській області на відміну від інших регіонів країни немає можливості забезпечувати фізичний захист таких об’єктів за допомогою бетонних та металевих конструкцій. Тому єдиний вихід для нас – сітки. Вже є система, за якою робиться такий захист. Його зазвичай роблять тришаровим з сіток з різним діаметром клітинок, щоб протидіяти дронам різного типу».
На прохання журналістів прокоментувати слова керівника благодійної організації «Народний тил» Георгія Туки про те, що Херсонщині нібито були запропоновані безкоштовні антидрові сітки, але ХОВА від них відмовилася, Прокудін відповів: «Хочу сказати, що він нікуди не звертався. Може, він просто хотів хайпанути і розказати про щось, але жодної інформації, що він звертався і ми відмовили, у нас не було. Ми це побачили у його інтерв’ю. Коли з ним зв’язалися, він навіть не знав, хто йому це сказав».
А раніше начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін назвав “ху**нею” заяву колишнього голови Луганської ОДА та ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки про те, що адміністрація Херсонщини відмовилася від двох фур із безкоштовними антидроновими сітками та натомість оголосила тендер на закупівлю нових.
Але ж сам Тука розповідав, що спілкувався з заступницею начальника ХОВА Ольгою Малярчук, і вона пояснила йому, чому запропоновані «Народним тилом» сітки не підходять для Херсонщини. Невже начальник ОВА та його заступники працюють до такого ступеню окремо один від одного?
Прокоментував Прокудін і твердження про те, що сітки, які встановлюються на Херсонщині, нібито неякісні: «Усі ці відео про те, що ми закупаємо сітки, які неякісні, які від вітру розриваються, – це повна маячня. В тих зонах, де це було, одна сітка була підпалена від автомобіля, який горів поряд, це була бокова сітка. А інший автомобіль просто з’їхав з траси, влучив у сітку і розірвав».
За словами Прокудіна, зараз закрито сітками сім кілометрів шляхів. Роботи продовжуються. На них задіяні 250 людей (працівників підприємства «Херсонський комунальний автотранспортний сервіс» та інших організацій) і понад 10 одиниць техніки.
«Ми, – каже Прокудін, – планували десь кілометр за день закривати, але не завжди виходить. Буває що й 500 метрів за день робимо. Це облаштування – не тільки витрачання самої сітки, а і супроводжуючих матеріалів. Це і буріння, і стовпи, і бетонні споруди, і троси, і кріплення. Робимо усе згідно з рекомендаціями військових. Вартість одного кілометру – близько мільйона гривень».
Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА купив сіткового полотна на суму 5,1 млн грн. Сітку купили для забезпечення безпеки цивільного населення під час надання адміністративних та медичних послуг.
Втім, навіть в обласній владі не всі посадовці поділяють думку Прокудіна про ефективність сіток. За словами заступника начальника Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова, протидронові сітки не дають повної гарантії захисту від ворожих дронових атак.
Під час спілкування з журналістами начальник ОВА також сказав, що вважає сильно перебільшеними чутки про «дроновий контроль» траси М-14 і про скору «блокаду Херсона»: «Я сам їжджу цією трасою. Є небезпека, але ситуація – значно краща, ніж кажуть про неї росіяни. Роботи із захисту траси виконує Державна служба спеціального транспорту. Матеріалу для цього вистачає».
«Найкращий з можливих засобів пасивного захисту»
«Сітки – найкращий з можливих засобів пасивного захисту проти дронів», – сказав у коментарі МОСТу військовослужбовець Збройних сил України, який просив не називати себе.
За словами військового, найкращим чином сітки захищають від FPV-дронів на основі квадрокоптерів Mavic і від скидання з дронів вибухових пристроїв.
«Найпопулярніший для скидання з дронів боєприпас ВОГ-17 (радянський 30-мм гранатометний постріл, призначений для ураження живої сили та техніки, – МОСТ) часто не детонує на сітці. Сітка добре ловить FPV-дрони. Може затримати російський ударний дрон «Молнія». Але після «Молнії» (цей дрон, скоріше за все, здетонує), у разі детонації на сітці FPV-дрона чи боєприпасу або після артобстрілу потрібен терміновий ремонт. Власне, встановити сітку – половина справи. Вона буде ефективною лише за наявності можливості оперативно ремонтувати пошкоджені ділянки», – каже військовий.
Чи готова Херсонська ОВА забезпечити належне утримання антидронових сіток? Враховуючи ситуацію на Херсонщині, відповідь на це питання буде вже скоро.
Напрямок вірний, але…
Які сітки найефективніші в умовах Херсонської області? Яким чином можна захистити населення області від російських дронів? Відповіді на ці питання українські військові шукають на спеціальному полігоні, де випробують різні типи сіток, використовуючи різні дрони і максимально достовірно відтворюючи небезпечні херсонські реалії.
«Ми ловимо дрони сітками, як ловлять метеликів або рибу», – каже один з військових, які досліджують засоби протидії дронам.
Журналістам показали, як сітки можуть впоратися з FPV-дронами і з боєприпасами для скидання.
«Будемо демонструвати, – каже військовий, – принцип роботи і ефективність роботи. Використаємо стандартний FPV-дрон квадрокоптерного типу з масагабаритним макетом кілограмового заряду. Це може бути і кумулятивний заряд, який росіяни використовують проти автомобілів. Може бути уламковий заряд. Використаємо і скиди з «весільних» дронів Mavic, які вже стали зовсім не весільними, а несуть смерть».
Сітка затримувала і FPV-дрони, і боєприпаси для скидання. На запитання щодо ефективності захисту від дронів на оптоволокні військовий відповів, що й у цьому випадку сітки непогано спрацьовують. І додав: «На 100% нічого не дає захисту. Хіба що молитва, й вона – не завжди, на жаль».
За словами військового, кожен зупинений сіткою дрон чи боєприпас – щонайменше одне врятоване життя, а іноді – десять, двадцять, якщо потенційна ціль – транспорт.
«Але, – зазначив військовий, – треба використовувати перевірені сітки. Через це і займаємося цим питанням, через це я і хлопці з мого підрозділу займаються тестами, не жаліючи ані дронів, ані часу, ані ресурсів. Тому що правильно підготуватись до будь-якої задачі, будь-якої місії – 90% успіху».
Говорячи про різницю підходів до ведення війни українцями і росіянами, військовий наголосив, що головна відмінність: наявність у наших воїнів моральних принципів та відсутність їх у росіян: «Ми зрозуміли це ще у 2014 році. Наші цілі – російські військові, їх об’єкти, техніка. Ми не чіпаємо цивільних ані на окупованих Росією територіях, ані за межами нашої країни. Натомість росіянам подобається вбивати українців, і найбільше задоволення росіяни отримують, коли жертви не можуть чинити опір. Тому вони влаштовують дронові «сафарі» на людей».
За словами Олександра Прокудіна, щотижня російські військові використовують на Херсонщині 2500-2700 дронів різного типу. Тому захист від них – запорука виживання.
Втім, ще один з українських військових, з яким ми спілкувалися, зазначив, якщо антидроновий захист забезпечується лише сітками, його ефективність – дуже сумнівна.
“Напрямок вірний, ресурс розраховано дуже поверхнево. Нічого не працює, якщо воно не комплексне. Сітки, РЕБ, перехоплювачі, ураження по точкам зліту, вогневі групи”, – сказав військовий про “сіткову кампанію” Херсонської ОВА.