На тимчасово окупованих частинах Херсонщини та Запорізької області місцеві юристи дедалі частіше відмовляються працювати з випадками затримань і викрадень: це надто небезпечно, кажуть вони, а правова допомога фактично неможлива. Через це родини зниклих опиняються беззахисними — немає ні адвокатів, ні доступу до офіційної інформації про місцезнаходження затриманих.
Про це Укрінформу розповіла голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Правозахисники звертають увагу, що ситуація на цих територіях у 2022–2025 роках перетворилася на «сіру зону». На відміну від Криму, де родичі можуть іноді отримати бодай якісь матеріали справи чи підтвердження перебування людини в СІЗО, на окупованому лівобережжі Херсонщини часто неможливо встановити навіть факт затримання. Місцеві органи влади і силові структури окупантів повністю контролюють інформацію та перешкоджають незалежному документуванню.
Під час деокупації правобережних районів у 2022 році рятувальні групи та ЗСУ знаходили свідчення того, що частину викрадених цивільних вивозили до інших регіонів, зокрема в кримські слідчі ізолятори. Саме у таких випадках вдалося отримати хоч якусь інформацію про долю людей. Однак у багатьох випадках родичі не мають жодних підтверджень і не знають, куди звертатися.
Правозахисні організації та родичі зниклих закликають українські інституції, міжнародні організації та медіаспільноту посилити зусилля з пошуку зниклих, документування випадків незаконних затримань і створення механізмів правової підтримки для тих, хто залишився на окупованих територіях.
Нагадаємо, протягом дев’яти місяців 2025 року на Херсонщині окупанти викрали щонайменше 25 місцевих жителів.