Сьогодні, 24 серпня, в Україні – День Незалежності, державне свято, що відзначається щороку на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.
Першим суттєвим кроком на шляху незалежності нашої країни було прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, хоча положення цієї Декларації до серпневих подій 1991 року практично не діяли. 3 серпня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон про економічну незалежність Української РСР, який визначав зміст, мету й основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки й соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової систем.
На початок серпня 1991 року, коли Михайло Горбачов урочисто оголосив про узгодження тексту і термінів підписання нового Союзного договору окремими республіками, українське суспільство було морально готовим до сприйняття ідеї державної незалежності. Процес розпаду СРСР був прискорений політичним заколотом у Москві 19-21 серпня (ДКНС).
Ці московські події надзвичайно сполошили українську політичну верхівку, більшість якої підтримала «гекачепістський» путч (особливо багато таких було серед генералітету). Над Києвом у ті дні кружляли поодинокі вертольоти, у бік столиці з розміщених на Лівобережжі військових частин рухалися колони бронетехніки. Військові таким чином намагалися чинити тиск на державне керівництво України з метою примусити його проголосити свою підтримку заколотників і погодитися на введення в республіці воєнного стану. Виходячи з тієї небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у Москві 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави – України.
Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. 25 серпня Президія Верховної Ради України ухвалила постанову про власність Компартії України, наступного дня – указ про тимчасове припинення діяльності Компартії України, а 30 серпня – указ про заборону діяльності Компартії України. Наприкінці 1991 року Україна з усіх формальних точок зору перетворилася на незалежну державу, яку в цьому статусі в досить короткий термін визнало світове співтовариство. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за незалежність України висловились 90,32 % громадян.
Сьогодні в Україні – День Незалежності, державне свято, що відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Першим суттєвим кроком на шляху незалежності нашої країни було прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, хоча положення цієї Декларації до серпневих подій 1991 року практично не діяли. 3 серпня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон про економічну незалежність Української РСР, який визначав зміст, мету й основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки й соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової систем. На початок серпня 1991 року, коли Михайло Горбачов урочисто оголосив про узгодження тексту і термінів підписання нового Союзного договору окремими республіками, українське суспільство було морально готовим до сприйняття ідеї державної незалежності.
Процес розпаду СРСР був прискорений політичним заколотом у Москві 19-21 серпня (ДКНС). Ці московські події надзвичайно сполошили українську політичну верхівку, більшість якої підтримала «гекачепістський» путч (особливо багато таких було серед генералітету). Над Києвом у ті дні кружляли поодинокі вертольоти, у бік столиці з розміщених на Лівобережжі військових частин рухалися колони бронетехніки. Військові таким чином намагалися чинити тиск на державне керівництво України з метою примусити його проголосити свою підтримку заколотників і погодитися на введення в республіці воєнного стану.
Виходячи з тієї небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у Москві 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави – України.
Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. 25 серпня Президія Верховної Ради України ухвалила постанову про власність Компартії України, наступного дня – указ про тимчасове припинення діяльності Компартії України, а 30 серпня – указ про заборону діяльності Компартії України.
Наприкінці 1991 року Україна з усіх формальних точок зору перетворилася на незалежну державу, яку в цьому статусі в досить короткий термін визнало світове співтовариство. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за незалежність України висловились 90,32 % громадян.
