Сьогодні Херсонська та Донецька області перебувають на лінії фронту. Частина їхніх територій тимчасово окуповані ворогом. Попри це, тут залишаються мирні мешканці, які не лише знаходять сили жити поруч із війною, а й реєструють нові бізнеси з унікальними екоідеями. Докладніше у матеріалі розповідаємо про підприємицю з Херсонської області, яка заснувала підприємство 3D-друку дитячих іграшок з екологічного пластику та пояснюємо, як цей досвід можуть повторити мешканці Донеччини
Війна, розвʼязана Росією, зруйнувала бізнес у прифронтових регіонах
У 2014 році Російська Федерація почала відкриту окупацію територій України – бойові дії на Донеччині та Луганщині тривають вже 12-й рік. У 2022 році почалося повномасштабне вторгнення РФ, яке зачепило Херсонщину. За цей час у прифронтових областях суттєво погіршилися демографічна та економічна ситуації.
На жаль, російська армія поступово просувається на Донеччині. Станом на зараз окуповано вже понад 60% області. Лівий берег Херсонщини також залишається під контролем ворога. Щодня росіяни обстрілюють Херсон з артилерії та бойових безпілотників.
Через постійну загрозу та інтенсивність боїв населення з прифронтових областей виїжджає у більш безпечні регіони або за кордон. У тому числі й представники бізнесу.
До початку повномасштабного вторгнення на підконтрольних територіях Донеччини проживало близько 2 мільйонів людей. Зараз же залишається близько 270 тис. мирних жителів. На Херсонщині до великої війни жило близько мільйона людей, зараз – близько 145 тисяч.
Якщо у 2021 році у Донецькій області було зареєстровано понад 9 тисяч середніх, малих та мікробізнесів, то у 2024 році – 2,2 тисячі. На Херсонщині до великої війни було зареєстровано 7811 великих, середніх, малих та мікробізнесів, у 2024 році – лише 1316.
Не витримавши натиску повномасштабної війни, підприємства вимушено зачиняються. А бізнеси, які релокуються, реєструються у нових громадах.
Попри бойові дії та близькість фронту, на Донеччині та Херсонщині залишаються люди, зокрема діти. Через небезпеку освітні заклади не працюють, а малеча змушена проводити час в укриттях. Часто – без якісних іграшок та розвивальних матеріалів.
Сьогодні ми розповідаємо про рішення, яке водночас може розвʼязати декілька проблем – створити умови для заснування нового бізнесу та забезпечити дітей екологічними розвивальними іграшками.
Заснувати бізнес 3D-друку дитячих іграшок з екологічного пластику
Херсонка, волонтерка Катерина Кондратюк разом з чоловіком та двома синами прожила в місті всю окупацію. І навіть зараз, коли Херсон деокупований, але щодня знаходиться під постійними обстрілами російської армії – її родина залишається тут.
“Ми пробували виїхати з міста ще під час окупації двічі, але не вийшло. Так і залишились. Тоді ж, в окупації чоловік почав займатись волонтерською діяльністю. Після деокупації міста і я вже підтягнулася. Створили громадську організацію “Штаб допомоги Херсон”. Більш активна діяльність припала на час потопу (підрив росіянами дамби Каховської ГЕС, – МОСТ)”, – розповідає про себе Катерина.
До початку повномасштабного вторгнення Катерина була підприємицею: продавала електроінструменти та тримала онлайн-магазин дитячого одягу з іграшками. З початком великої війни бізнес довелося закрити.
“Волонтерство, звісно, чудова і необхідна справа в місті. Однак є родина і ми маємо за щось жити”, – каже Катерина й зазначає, що дуже хотіла знайти нову справу до душі.
Син сказав: “Мама, я хочу 3D-принтер”. З цього все і почалося
В 2024 році Катерина дізналася про грант на створення власної справи, який надавав один з благодійних фондів Миколаївщини. Цю можливість вона вирішила використати.
“Треба було робити таке, що може бути реалізовано не тільки в межах міста. Ще й робити швидко, бо дедлайн був вже наступного дня. Поки думала, що це може бути, 11-річний син періодично казав: “Мама, я хочу 3D-принтер”. Що воно таке, той 3D-принтер, я не розуміла. Але дослідивши тему, вирішила писати грант саме на придбання такого принтера”, – розповідає Катерина.
Захист грантової заявки відбувся успішно. Протягом місяця Катерина придбала три 3D-принтери і почала тестувати прилади.
“Найперше, що робили – розвивальні дитячі іграшки. Знову ж таки, в рамках роботи нашої громадської організації ми працюємо з дітьми. Наразі ні школи, ні садочки не працюють, зосередити дітей на навчанні важко. Потрібно було шукати щось, що зацікавило б. Ми Підтримували звʼязок з одним із дитячих садочків міста, щоб розуміти потребу. Вихователька також підтвердила, що потрібні розвивальні іграшки, бо в місті, окрім простих речей на кшталт м’яча, не нічого не придбати”, – пояснює Катерина.
Згодом вона почала додавати до розробки сувенірну продукцію і предмети побутового вжитку.
“Що мені подобається в 3D-принтерах – можна розвивати інші напрямки. Будь-які. Що хочеш, те і твори. Так почалося з сувенірами. Ми співпрацювали по волонтерській діяльності з американцями і греками, які проводять тематичні ярмарки і збирають кошти нам на допомогу. От вони і попросили нас зробити щось, що роблять в Херсоні, сувеніри, які згодом продадуть. Ми зробили для них сувеніри на принтері”, – каже Катерина.
Вже охопили іграшками понад 270 дітей
За словами Катерини втілення рішення одразу дало результати – попри те, що спочатку здавалося, ніби це щось надто складне.
“Коли прийшов 3D-принтер, я зовсім не розуміла, як він працює. Але в мене є старший син, який навчається в комп’ютерній академії для школярів, і ми разом розбиралися крок за кроком. Першу іграшку надрукували просто за інструкцією. Принтер виявився зручним і легким у налаштуванні. Потім почала вивчати програми – є як безплатні, так і платні, і з часом навчилась знаходити готові моделі й адаптувати їх під свої задачі”, – згадує Катерина.
Складність іграшок буває дуже різною: від простих розвивальних для малечі до індивідуальних антистресів для підлітків.
“Виготовлення іграшки можна підлаштувати під вік, потреби дитини, навіть конкретний запит. Зараз ми співпрацюємо з розвивальними центрами не лише в Херсоні, а й у селах. У двох селах вдалося охопити понад 70 дітей. Одне з них майже повністю зруйноване, але є діти різного віку. В місті охопили понад 200 дітей”, – говорить Катерина.
Що важливо, для 3D-принтера Катерина використовує PLA-пластик – він не шкодить ні здоров’ю, ні довкіллю. Вона зазначає, що в Україні цього пластика вистачає. Він доступний. Є навіть такий, що світиться в темряві. Це – екологічний біопластик із кукурудзяного крохмалю. Він безпечний для дітей, не має токсичних випарів і дозволяє створювати деталізовані фігурки навіть у домашніх умовах. Також цей пластик піддається фарбуванню, обробці та комбінуванню. Тому, за її словами, – ця справа має ще й екологічні сенси.
Виклики
Найбільший виклик, про який зазначила Катерина – перебої з електропостачанням в місті.
“Принтер працює від 20 хвилин до 16 годин над одним обʼєктом і це не завжди залежить від розміру цього обʼєкта. Ми починали свою роботу в офісі нашої ГО. Але через додаткові витрати на електроенергію, вирішили перенести принтери додому. Наразі я єдина, хто їх обслуговує. Добре, що також маємо генератор”, – пояснює Катерина.
Зараз вона може одночасно вести роботу трьох наявних принтерів – більше фізично не встигне. Робота полягає в тому, що треба слідкувати за якістю виробів, заміною кольорів, пластику. Тобто рішення працює, але й вимагає постійної присутності.
“Плюс в тому, що ці принтери не великогабаритні. Він вдвічі більший за звичайний принтер. Їх легко можна перенести/перевезти, в разі, якщо безпекова ситуація в місті погіршиться й доведеться виїжджати”, – додає Катерина.
Масштабування і перспективи
Як зазначає Катерина, рішення має потенціал росту. У неї є чітке бачення як це зробити, так само як і бачення обмежень, що можуть не сприяти зростанню.
“Я прораховувала, скільки принтерів зможу сама вести – десь три, як зараз і є. А вже
більше трьох – потрібні люди. Так само – слідкувати за браком, заміною кольорів, пластику. Втім, наразі на масштабування просто не вистачає часу. Бо для цього мені потрібно буде відходити від волонтерської діяльності, що займає значну частину мого дня”, – пояснює Катерина.
Попит на “друковані” іграшки є. Серед перспективних напрямків реалізації: школи розвитку, кавʼярні з дитячими куточками, навіть великі магазини, які шукають альтернативу LEGO.
Також у Катерини є запит на індивідуальні замовлення. У неї є й ідеї, як масштабувати виробництво з погляду автоматизації.
“Є такі принтери, які виготовляють максимально точні деталі, без браку. Тому там не потрібна рука людини для дообробки (підпиляти, відшліфувати). Такі моделі принтерів коштують дорожче – в межах 180 тисяч гривень – але дозволяють суттєво збільшити обсяг і зменшити кількість браку”, – розʼяснює Катерина.
Також вона додає, що 3D-друк може бути корисним не лише дітям – є потенціал допомагати й військовим: друкувати елементи для дронів, техніки тощо.
Економічний ефект вже також відчутний – опрацювання індивідуальних замовлень: іграшки, речі побутового вжитку, настінний декор, сувенірна продукція, карти, органайзери. Влітку, з травня по вересень, попит на сувеніри зростає – і це теж ніша для розвитку. Катерина офіційно зареєстрована як ФОП, сплачує податки, формуючи бюджет міста. Тому це рішення – внесок у підтримку місцевої економіки.
“А далі взагалі тема, яку вже намагаються реалізувати на заході України – на 3D-принтері будують навіть будинки. Тобто розвиватися є куди. Ми відкриті до співпраці ”, – каже Катерина й додає, що наразі в планах реалізувати два великих проєкти: виготовлення брелоків з NFC-чипом, які переводять на сторінку бізнесу-замовника та сувенірна продукція з логотипом бренду.
Чи можуть цей досвід повторити?
У Катерини історія з 3D-принтерами почалася буквально з нуля – без технічної освіти чи досвіду написання грантів.
“Я взагалі не знала як все це працює. А зараз бачу скільки дійсно багато цікавих можливостей. Можна пропрацювати свою тему. Навіть не обовʼязково принтери.
Є багато грантів на навчання. Окремі гранти для молоді чи ветеранів. Час починати”, – резюмує вона.
Повторити такий досвід можуть й підприємці Донеччини. Написати грант на власну справу може кожен і кожна. Зокрема, за допомогою державної програми “Власна справа”.
Уряд розширює підтримку бізнесу у прикордонних та прифронтових регіонах. На засіданні 4 квітня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про збільшення максимального розміру гранту за програмою «Власна Справа» до 500 тисяч гривень для підприємців, які ведуть або планують розпочати діяльність у цих областях. Цю можливість отримають підприємці семи додаткових регіонів: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей. Раніше збільшений розмір грантів було запроваджено для бізнесу Харківщини. Відтепер підприємці з восьми прифронтових регіонів зможуть скористатися розширеними умовами підтримки.
Щоб подати заявку на грант необхідно:
- Авторизуватися через онлайн-портал Дія.
- Розробити бізнес-план за спеціальним зразком.
- Подати заяву через онлайн-портал Дію, завантажити бізнес-план.
- У разі потреби пройти онлайн-співбесіду.
- Отримати результати.
У рамках цього гранту можна отримати від 250 до 500 тисяч гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Обовʼязкова вимога – створити 1-2 нових робочих місця під час реалізації гранту.
Матеріал створено спільно з онлайн-виданням Східний варіант. Автори: Інга Павлій, Наталя Майстренко, Сергій Нікітенко, Олена Гнітецька