Родіков Михайло Леонідович

Народився 1958 року в м. Озьори Московської області Росії.

Закінчив Коломенський педагогічний інститут, Всесоюзний юридичний заочний інститут та Російську академію державної служби при Президентові Росії. Кандидат історичних наук.

За радянських часів очолював комсомольський осередок в Озьорах.

До 2015 року працював заступником глави Озьорського муніципалітету в Підмосков’ї.

Наприкінці серпня 2015 року був призначений директором департаменту освіти Севастополя. За майже три роки на цій посаді Родіков реорганізував освітню систему міста відповідно до російських стандартів. Уже за рік він заявив про вирішення проблеми дефіциту місць у дитячих садках.

У Севастополі кар’єра Родікова завершилася наприкінці червня 2018 року на тлі невдоволення містян роботою освітнього департаменту. Формальним приводом для звільнення стало масове кишкове отруєння дітей у щойно відкритому оздоровчому таборі «Ласпі», відповідальність за яке було покладено на міський департамент освіти.

Після цього Родіков повернувся до Підмосков’я, де обійняв посаду заступника глави Каширського муніципального округу.

У червні 2022 року Родіков з’явився у Херсоні під час першого візиту до міста міністра освіти Росії Сергія Кравцова. 4 липня його призначили «міністром освіти і науки» у новоствореному «уряді Херсонської області», очоленому Сергієм Єлісеєвим. Ймовірно, саме Кравцов рекомендував Родікова на цю посаду як чиновника з досвідом інтеграції освітньої системи окупованої території до російських стандартів.

Потреба залучити до роботи в регіоні 64-річного досвідченого управлінця, скоріш за все, була пов’язана з відсутністю у Тетяни Кузьміч необхідного досвіду для швидкого розгортання в окупованому регіоні російської освітньої системи.

Свою роль Родіков досить відверто окреслив в інтерв’ю севастопольському виданню ForPost, яке дав 27 липня 2022 року:

«Досвід, отриманий у Севастополі, — це фундамент того, що я зараз роблю. Основне завдання — створити систему освіти, оскільки на сьогодні вона українська. Треба знайти директорів, учителів, підвищити їхню кваліфікацію. Потрібно запустити роботу дитячих садків, шкіл, вишів, закладів середньої спеціальної освіти.
У Херсонській області 424 школи, 482 дитсадки, 40 закладів професійної освіти та 5 університетів. Цю систему потрібно перевести в правове поле Росії та запустити. Плюс необхідно створити міністерство “з нуля”, адже системи управління немає. Надзвичайно цікаві й дуже відповідальні завдання».

Примітно, що в цьому ж інтерв’ю Родіков відкрито говорив про очікування «референдуму» щодо приєднання Херсонської області до Росії. Відповідно, саме під підготовку до цього псевдоплебісциту окупаційна влада намагалася якнайшвидше створити демонстративну картинку «відновлення» роботи освітніх закладів на захопленій території, які мали відкритися вже менш ніж за два місяці.

Родіков зник з Херсонщини так само несподівано, як і з’явився. Про його звільнення окупаційна адміністрація офіційно не повідомляла. 2 лютого 2023 року Телеграм канал так званого «міністерства освіти Херсонської області» розмістив звернення Родікова до співробітників «міністерства». Звернення – традиційне для керівника, який залишає свою посаду – з комплементами на адресу співробітника і запевненнями в тому, як було приємно з ними працювати.

Проти Михайла Родікова запроваджені санкції Японії, України, Швейцарії, Європейського Союзу, Великобританії, Австралії, США і Канади.

Також проти нього планували запровадити санкції Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Боснія та Герцеговина.

У травні 2025 року Херсонський міський суд заочно засудив Родікова за колабораційну діяльність та виправдовування збройної агресії РФ проти України і присудив 12 років в’язниці з конфіскацією майна.