Моторний Дмитро Костянтинович

Народився 1927 року в с. Розянчина (Родзянкіне), нині с. Трудолюбівка Бобринецького району  Кіровоградської області.

1952 року здобув освіту в Херсонському суднобудівному технікумі. Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1959 року здобув вищу освіту в Мелітопольському інституті механізації та електрифікації сільського господарства, інженер-механік.

З 1944 по 1948 року – тракторист, шофер радгоспу імені Карла Маркса с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області.

У 1952 – 1953 роках – помічник майстра, майстер, старший майстер Херсонського суднобудівного заводу.

Протягом 1953 – 1957 років –  завідувач майстерні Ушкальської машинно-тракторної станції Херсонської області.

Впродовж 1959 – 1963 років – головний інженер, секретар партійного комітету, а з лютого 1963 – голова колгоспу імені Кірова (з 1997 року — приватно-орендного кооперативу «Зоря») села Чорнобаївки Білозерського району Херсонської області.

У червні 1987 – жовтні 1992 року – голова ради колгоспів Української РСР.

Протягом 1980 – 1900 років – депутат Верховної Ради Української РСР 10-11 скликань.

Впродовж 1989 – 1991 років – народний депутат СРСР від Союзної ради колгоспів.

На президентських виборах 1999 року довірена особа кандидата у Президенти України Леоніда Кучми у загальнодержавному виборчому окрузі.

На парламентських виборах 2002 року кандидат в народні депутати України від виборчого блоку політичних партій «За єдину Україну!» по виборчий округ № 184  Херсонської області. Член Аграрної партії України. Здобув підтримку 6,75 % виборців, 7 з 24 претендентів.

На парламентських виборах 2006 року – кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина (№ 91 в списку). Член Народної Партії.

Автор книг «Земля і люди» (1980), «Нам жилу дав Жовтень» (1987).

У 1998 року заснував обласний, а згодом – міжрегіональний фестиваль хорового співу «Чорнобаївський заспів».

Нагороджений радянськими та українськими державними нагородами:

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1966, 1986);

Тричі ордена Леніна (1966, 1975, 1986);

Орденом Жовтневої Революції (1971);

Почесним званням «Заслужений працівник сільського господарства Української РСР» (1977);

Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1987);

Орденом князя Ярослава Мудрого V  (1997) і IV ступенів (2012);

2 листопада 2002 року Президент України нагородив Дмитра Моторного званням Героя України з врученням ордена Держави «за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, впровадження сучасних форм господарювання».

Помер 30 липня 2018 року. Похований у с. Чорнобаївка.

Наказом МОН України від 7 лютого 2019 року Таврійському державному агротехнологічному університету присвоєно ім’я Дмитра Моторного. У тому ж році заснована іменна університетська стипендія.