Білоблоцький Микола Петрович

Народився 1943 року в с. Дем’янівка Нижньосірогозького району.

1962 року закінчив Херсонський гідрометеорологічний технікум.

1970 року здобув вищу освіту в Херсонському сільськогосподарському інституті, вчений-агроном.

1977 року закінчив Вищу партійну школу при Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу у і аспірантуру при Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Удосконалення методів аналізу господарського керівника».

З 1961 року – робітник Херсонського порту. Після технікуму — метеоролог в Волгоградській та Миколаївській областях.

З 1964 року – інструктор Миколаївського обласного комітету Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ); перший секретар Жовтневого районного комітету ЛСКМУ м. Миколаєва; другий секретар, а з січня 1974 року – перший секретар Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З березня 1974 – секретар, другий секретар Центрального комітету Ленінської комуністичної спілки молоді України.

З 1979 року – інспектор Центрального комітету Комуністичної партії України; з листопада 1986 року по 1990 рік – другий секретар Черкаського обласного комітету КПУ.

Обирався членом Ревізійної комісії ЦК КПУ, членом ЦК ВЛКСМ, депутатом Черкаської обласної ради народних депутатів.

У 1990 році обраний народним депутатом України 1 скликання по Жашківському виборчому округу № 421 Черкаської області. Голова Комісії у питаннях соціальної політики та праці. Член групи «За соціальну справедливість».

Впродовж 1994 – 1996 років – генеральний директор Акціонерної будівельної компанії «Золоті ворота» (м. Києва).

У 1996 – 1998 роках – співголова Національної ради соціального партнерства.

З 8 серпня 1996 до 25 липня 1997 року – Міністр праці України.

З 25 липня 1997 до 25 листопада 1998 року – Віце-прем’єр-міністр України з питань соціальної політики – Міністр праці та соціальної політики України.

З травня по серпень 1998 року виконував обов’язки Одеського міського голови.

З 25 листопада 1998 року по 22 листопада 1999 року – глава Адміністрації Президента України Леоніда Кучми.

З грудня 1999 року по грудень 2005 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії.

У 2007 році очолив виборчий штаб Партії регіонів на позачергових парламентських виборах.

Після Революції гідності завершив політичну кар’єру.

Відзначений радянськими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора та орденом «Знак Пошани».

Нагороджений Президентом України орденом «За заслуги» ІІІ (1998), ІІ (1999), І (2003) ступенів, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2013); відзначений почесним званням «Заслужений економіст України».