Усміхнені та бадьорі. Бійці роти особливого призначення «Херсон» зустрічаються, аби згадати бойовий шлях, який вони пройшли разом. Два роки тому ці бійці вийшли живими з Іловайського котла.
Інструктор Олександр Друсінов до війни працював у магазині. До батальйону потрапив через знайомство з Русланом Сторчеусом – тодішнім командиром «Херсона». Він згадує останній вечір перед штурмом. Тоді бійці підрозділу мали увійти до Іловайська.
Ввечері 23 серпня 30 бійців батальйону Херсон отримали наказ тримати оборону у залізничному депо. Що вони й робили до ранку 24 серпня.
З 24 і до самого ранку 29 серпня – їх позиція – пожежна частина, що на окраїні Іловайська. У цей час сепаратисти будь-що намагалися вибити їх з позицій. Бійці згадують: через постійні обстріли, у них було багато поранених. Не вистачало зброї та боєприпасів. Проте найбільше вони страждали від спраги та голоду.
Вранці 29 серпня вони отримали наказ виходити з міста.
Під час руху колона потрапила під щільний вогонь противника. Поряд падали міни та ракети від града.
Як вижили, і самі не знають.
