Не для кого не секрет, що в Україні назріла, і вже навіть перезріла проблема з правовим статусом інтернет ЗМІ.
Це спричиняє правову колізію, і призводить до невизначеного правового статусу працівників таких ЗМІ.
У свою чергу, подібний стан нормативно-правового забезпечення діяльності інтернет ЗМІ призводить до низки проблем розвитку в сфері забезпечення громадян інформацією.
Серед таких проблемних моментів:
– непоширення на журналістів інтернет видань положень законодавства щодо традиційних ЗМІ;
– відсутність можливості забезпечення для інтернет журналістів прав і гарантій пов’язаних з професійною журналістською діяльністю (зокрема при отриманні інформації, збереженні таємниці авторства та джерел інформації, зверненні до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів тощо);
– можливість появи в середовищі інтернет ЗМІ видань, що своєю діяльністю (наприклад – робота з інформацією, що порушує основні права і свободи людини) дестабілізують роботи всього середовища інтернет ЗМІ.
Треба відразу відмітити, що вперше серйозна дискусія про правовий статус ЗМІ у Херсоні відбулася в 2013 році. Тоді одне з видань опублікувало статтю про проституцію, проілюструвавши її фотографією журналістки іншого видання. Це викликало напруження серед журналістів. На організованому журналістами круглому столі прозвучали думки, що необхідно реєструвати офіційно ЗМІ. Автор тоді апелював до колег, наполягаючи на праві самостійно визначатися із тим, реєструвати свій сайт в якості ЗМІ, чи ні. Пізніше така норма була проголосована у пакеті законів 16 січня. Її, звісно відмінили, але нічого замість цього запропоновано не було.
І тоді і зараз є загроза, що отримуючи відповідальність, редакції і окремі журналісти втратять певну свободу, при тому, що сайти -зливні бачки буде неможливо змусити зареєструватися.
Більшість онлайн видань, які працюють в режимі інформаційних агенцій, не є зареєстрованими через відсутність законодавчого регулювання інтернет видань. Цей статус відповідно до чинного законодавства отримують видавництва, телерадіоорганізації, а також інформаційні агентства. Інтернет ЗМІ не вписуються, або вписуються частково, в рамки будь-якого з цих законів. Але в Україні є безліч прикладів коли такі види ЗМІ реєструються як друковані засоби масової інформації чи інформаційні агенції різної форми власності. У Херсоні з понад 30 інформаційних ресурсів ми знайшли тільки 5 зареєстрованих тим чи іншим чином. Навіть сайт фейкових новин Таврія news виявився зареєстрованим як ТОВ. Його засновниками є Анатолій Коваленко, Кирило Стремоусов та начальник обласної Екологічної інспекції Устин Мальцев.
Сайт pіk.ua, що належить через підставних осіб екс-голові облради Андрію Путилову, зареєстрований як ТОВ «Інформаційна агенція “Південно-інформаційна компанія». Має зареєстрований товарний знак, зареєстроване доменне ім’я з розширенням ua. Належить Дмитру Ємельянову, який є також директором ТОВ. Компанія має рахунок у банку. Сайт працює з січня 2011 року.
«Офіційна легалізація сайту дає можливість захищати авторське право у суді, протидіяти плагіату, розраховувати на більшу довіру з боку читачів, вести офіційну комерційну діяльність (надавати інформаційні послуги). З іншого боку – офіційна реєстрація – накладає відповідальність за контент та достовірність інформації. У судових справах ТОВ участь не брало, не ініціювало позовів», – сухо повідомили у компанії.
Так само зареєстровано досить молодий проект «Улюблений Херсон». Заснували однойменне ТОВ колишній прес-секретар та помічник голови ОДА Миколи Костяка Євген Бриков та Віталій Шкреба. Офіційна реєстрації для них більше пов’язана з економікою.
Окрім цього офіційно у вигляді ТОВ зареєстровано сайти Херсонські вісті та Херсонські факти. Перший веде господарську діяльність виключно через безготівкові операції, та має виручку за 3 квартали 2016 року на рівні 50 000 гривень, що видно у системі Youcontrol.
Можливо у Херсоні є і інші сайти, зареєстровані офіційно, але віднайти такі дані ми не змогли.
Всі сайти, що отримують гроші за висвітлення діяльності Херсонської ОДА отримують гроші на рахунки ФОПів.
Юрист ІМІ Максим Ратушний вважає, що форму для реєстрації необхідно обирати відштовхуючись від майбутніх фінансових планів, оскільки від форми реєстрації випливають ті чи інші особливості оподаткування. Для цього важливо розуміти свої потреби та можливості і на основі них, оцінивши всі переваги та недоліки кожної з можливих форм – обрати найоптимальнішу та найвигіднішу.
«Реєстрація дає можливість офіційно отримувати прибутки від діяльності медіа (отримувати кошти за розміщення реклами для прикладу), мати підтверджений статус журналістів такого ІА, що будуть працювати для інтернет-ЗМІ», – вважає він.
Для тих журналістів, які не бажають реєструватися у якості ЗМІ, є інший варіант, розповів Максим Ратушний.
«Виходячи з положень чинного законодавства, для підтвердження статусу журналіста потрібно мати редакційне або службове посвідчення, видане засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів. Тому за умови небажання реєструвати своє ЗМІ, найкращими варіантом є отримання посвідчення професійної або творчої спілки журналістів», – зазначив Ратушний.
У якості висновку хотілося б все ж таки зауважити, що навіть незареєстровані у будь-якій формі херсонські сайти не відчувають якоїсь дискримінації, і журналісти отримують, чи навпаки не отримують доступ до інформації на рівні з зареєстрованими колегами, а читачі усіх сайтів мають однаковий шанс отримати об’єктивну, чи навпаки викривлену інформацію.
Никитенко Сергей – региональный представитель Института массовой информации в Херсоне
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.
