Як ми вже повідомляли, у Херсоні 19 вересня сталася трагедія, яка забрала життя 4 людей. На перехресті вулиць Сагайдачного і Пилипа Орлика загорілась покрівля двоповерхового житлового будинку.
Внаслідок пожежі загинула 25-річна Олена Майданник та троє її дітей. Чоловік Олени Юрій отримав перебуває в тяжкому стані в реанімації. Без даху над головою залишились 25 людей. Як повідомляють у міській раді, їм поки запропонували тимчасово переселитись до гуртожитку. На це згодились три сім’ї. Інші побажали тимчасово переселитись до родичів та друзів. У зв’язку із трагедією в Херсоні 19 та 20 вересня міська влада оголосила днями жалоби за загиблими. Причини пожежі наразі встановлюють.
Справжнім героєм, який теж постраждав під час трагічного дня, став рятувальник 14-ї пожежно-рятувальної частини Корабельного району Херсона Максим Клименко. Як розповів сам Максим, під час порятунку людей із вогню, намагаючись потрапити до однієї з квартир, він провалися у підвальне приміщення. Зверху на нього впав один із мешканців будинку. В результаті у Максима діагностували перелом кісток тазу. Як говорять лікарі, на лікування і реабілітацію Максиму необхідно 8-9 місяців. Наразі хлопець знаходиться у лікарні ім. А. і О. Тропіних.
«Коли ми виїхали на виклик, уже було видно, куди треба рухатись – стояв високий стовп диму. На місці побачили, що половини даху другого поверху вже немає. Передусім я взявся за евакуацію людей. Будівля ще не була відключена від електрики, оголені дроти лежали на землі, тому при подачі води могли загинути всі всередині будинку, в тому числі й ми, – розповідає Максим Клименко. – Я допоміг спуститись чоловіку з даху, який самостійно намагався гасити пожежу, потім приїхала підмога, ми продовжили евакуацію. Я допоміг ще одному чоловіку, який не міг сам вибратись. Потім я побачив, що люди з сусідньої квартири не можуть вибратись самотужки, бо в них заблоковане вікно. Там я і провалився у підвал».
Максим Клименко говорить, що не очікував такої підтримки від людей, які дізналися про цей інцидент. Хлопець дуже вдячний усім за підтримку. Водночас він не вважає свій вчинок героїчним, бо «робив те, що мав робити». «Я хочу кожному подякувати за допомогу. Щодня мені на картку приходять гроші. Також люди приходять у лікарню, цікавляться моїм станом. Дуже приємно, що мене не залишили в тяжкий момент, – додає Максим. – Чи я герой? Та ні, ви що, це дуже голосно сказано. Нам за це платять гроші, ми виконували свою роботу. Якщо треба буде зробити це знову, я зроблю. Це навіть не обговорюється».
За матеріалами газети «День»
