“Українці отримуватимуть лікування у приватних закладах за державний кошт” – фраза, яка ще рік назад викликала б лише іронічне здивування на обличчі більшості громадян України. Проте вже в липні 2018 це стало реальним.
Станом на зараз вже 12 приватних клінік та лікарів ФОПів заключили договори з Національною службою здоров’я України(НСЗУ), ще 30 приватних закладів перебувають у процесі заключення договорів зараз, ще більше їх буде взимку. Всього ж у “першу хвилю” було підписано 149 договорів з також планується підписати ще 468 договорів у “другу хвилю”.
Що ж спонукає приватні клініки заключати договори. По-перше, можливість отримати гарантований щомісячний дохід за підписані декларації, незалежно від того, чи користувались пацієнти послугами. По-друге, залучення додаткових пацієнтів, бо тепер для пацієнта це безкоштовно і він не має платити за кожну консультацію. По-третє, надання пацієнтам додаткових послуг, які ще не сплачує НСЗУ.
Як це працює і що очікувати?
Почнемо з того, що згідно закону України Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення договір про медичне обслуговування населення може укладається між Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) та закладом охорони здоров’я будь-якої форми власності чи фізичною особою – підприємцем.
Простими словами це означає, що НСЗУ буде сплачувати лікування українців в будь-якому закладі охорони здоров’я, який укладе договір з НСЗУ. В свою чергу умови договору, як для комунальних, так і для приватних закладів є однаковими. Це має створити справжню конкуренцію за пацієнти, а як наслідок збільшити якість роботи, як у комунальних, так і приватних закладах.
З огляду на те, що в 2018 році реформа охорони здоров’я стосується лише первинної ланки (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), то і договори поки заключаються лише з закладами, що надають первинну медичну допомогу. В свою чергу активна фаза реформи вторинної та третинної ланки запланована на 2020 рік, тоді можна очікувати перші договори з закладами вторинки.
Механізм фінансування працює наступним чином. Будь-який заклад укладає договір з НСЗУ і отримує кошти за кожного пацієнта, що підписав декларацію з лікарем закладу. Вартість кожної декларації залежить від ставки капітації (станом на 2018 рік – 370 грн) та коефіцієнту, який встановлюється для кожної вікової групи. Так для для дітей віком до 5 років використовується коефіцієнт 4 (1480 грн), для дітей від 6 до 17 років – коефіцієнт 2,2 (814 грн), для дорослих від 18 до 39 – коефіцієнт 1 (370 грн), а для дорослих від 65 років – коефіцієнт 2 (740 грн).
Капітація – це модель фінансування, яка передбачає сплату коштів за кількість пацієнтів, що обслуговує медичний заклад, незалежно до кількості фактично наданих послуг (візити, аналізи тощо).
В свою чергу отримуючи ці кошти заклад зобов’язаний надавати пацієнтам безоплатно медичну допомогу, що передбачена Порядком надання первинної медичної допомоги.
Капітація відрізняється від звичної для українців оплати за кожну послугу, фактично це як абонемент до спортзалу, коли кожен хто його придбає має можливість ходити туди, коли завгодно, але на практиці частина користувачів робить це дуже часто, а частина рідко, Так само і з пацієнтами, частина з них буде ходити до лікаря ледь не щомісяця, а інші будуть ходити раз на рік або раз на декілька років.
Вважається, що в середньому кожен пацієнт відвідує лікаря первинку десь 2-3 рази на рік.
При цьому середньозважена на вікову структуру ставка капітації складає приблизно 540 грн, таким чином фактична вартість 1 візиту для закладу складає 180-270 грн, що близько до ринкової вартості у приватній клініці зараз. Але при цьому заклад, що працює з НСЗУ буде мати значно більшу кількість пацієнтів у порівнянні з тим закладом, де за кожен візит має платити пацієнт. Тому заклад буде мати можливість заробити на об’ємі, а не на вартості візиту.
Експерт з медичної реформи експерт проекту “Медіашкола з Децентралізації. Курс-ІІ”, який реалізує Центр Ейдос за підтримки програми U-Lead Євгеній Гончар вважає, що завдяки такому механізму приватні заклади стануть доступнішими ширшим колам пацієнтів і завдяки цьому почнуть складати вагому конкуренцію державним закладам.
“Поширена думка, що державна медицина – це дешево, а приватна – це дорого. Але якщо скласти фактичну вартість послуги в державному закладі, яка складається з фінансування з бюджету та дофінансування з гаманця пацієнта. то часто сума буде більше за вартість аналогічної послуги у приватній клініці. Реформа ж передбачає сплату реальної вартості послуги без необхідності дофінансування і тому для приватних закладів це вже стає цікавим ” – експерт Євгеній Гончар.