Початок 2019 медіароку на Херсонщині був неспокійним. Відразу два порушення було нанесено до барометру свободи слова у січні, при чому один з кейсів вразив не тільки місцевих та столичних журналістів, а й став причиною заяв міжнародних організацій.
СТРІЛЯНИНА У ПРЕС-КЛУБІ
Мова про стрілянину у приміщенні газети Новий день, де на той час проходила прес-конференція.
18 січня, невідомі чоловіки розпилили сльозогінний газ у приміщенні офісу газети «Новий день» та стріляли по вікнам.
Поліця затримала, але згодом відпустила сорок осіб, які брали участь у нападі на редакцію. У одного з затриманих було вилучено пістолет. Згодом стало відомо про внесення до ЄРДР кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 (Хуліганство), ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України.
Справа мала б всі шанси завершитися нічим, якби не гучні заяви медійних організацій та ОБСЄ. На наступний день після нападу, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про вручення підозри одному з організаторів нападу Кирилу Стрємоусову, але той публічно спростував цю інформацію.
Після низки заяв українських та міжнародних організацій, в тому числі і представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра, херсонська поліція повідомила про підозру трьом особам. У них відбулися обшуки. У помешканні одного з підозрюваних, який скоріш за все, і вчинив стрілянину, було знайдено 5 патронів, предмет схожий на кастет та чорну маску.
Через декілька днів суд відправив організатора заворушень Стрємоусова під нічний домашній арешт, а за клопотанням прокуратури, Апеляційний суд Херсонської області змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Наприкінці лютого суд розглянув справу ще двох підозрюваних. Вонин, як і Стрємоусов, підозрюються у хуліганстві. Цікаво, що слідство не змогло довести участі цих підозрюваних у нападі на прес-клуб, а лише довело, що вони знаходилися на місці злочину. Запобіжний захід для них суд обирати відмовився.
26 березня апелляційний суд залишив це рішення без змін.
Про долю ще одного нападника, який скоріш за все і влаштував стрілянину, нічого невідомо. Матеріалів щодо нього до суду, згідно Реєстру судових рішень, не передавали.
Ця справа знаходиться на особистому контролі Арсена Авакова, який публічно пообіцяв, що причетні до нападу на роес-клуб та стрілянину по журналістах будуть покарані.
ЦЕНЗУРА ТА ВІДМОВА У ДОСТУПІ
Тільки після скарги каховського журналіста Олега Батурина Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини через порушення права доступу до публічної інформації Херсонською обласною радою, яка не надала відповіді на його запит, вдалося отримати данні щодо зарплатні депутата Павла Філіпчука.
В обласній раді тоді повідомляли, що продовжили термін основної відповіді на 20 днів у зв’язку з великим обсягом інформації до кінця року. Хоча, як виявилося, відповідь на запит була лаконічною.
Результати розгляду скарги наразі невідомі.
Окрім цього, наприкінці січня нами було зафіксовано заяву про цензуру в одному з інтернет ЗМІ Херсона, але власник сайту Георгій Заїка спростував всі звинувачення, натомість звинувативши журналістку у «політичних провокаціях».
Журналістка сайту 0552.ua Олександра Якубовська заявила, що власник сайту «заборонив писати про деякі партії, потім сказали вилизувати дупу певним людям і загалом говорити на чорне біле, а на біле – чорне».
Вона побачила в цьому цензуру.
За словами власника сайту, звільнення Олександри та її колеги відбулося після того, як вони записали відеоролик, на якому зачитували міські новини на фоні спаплюжених плакатів однієї з кандидаток у Президенти.
“Ми припинили співпрацю після того, як Олександра відмовилася видаляти ролик, а пізніше ще й опублікувала його на власному YouTube-каналі з логотипом нашого сайту. Це неприпустима поведінка, яка кидає тінь не тільки на авторів, але і на всю редакцію сайту, адже ми не робимо “чорнухи” проти жодного з кандидатів”, – розповів власник сайту.
Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров вважає, що відео журналістки з розмальованими плакатами – агітація проти кандидатки, що є порушенням виборчого законодавства.
Окрім цього виникають питання щодо офіційного працевлаштування журналістів цього сайту. З пояснень сторін стало зрозуміло, що офіційно журналісти не були працевлаштовані, отже довести порушення їх прав буде складно. Це ситуація показова, адже більшість редакцій, особливо інтернет ЗМІ, ніяким чином не фіксують трудові відносини, що є порушенням законодавства, але дозволяє економити на оподаткуванні.
РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ПО-КАХОВСЬКИ
Три роки точиться боротьба районної газети «Каховська зоря» за право роздержавитися.
Ми спостерігаємо за цією епопеєю майже з самого початку, і здавалося б – у січні 2019 року нарешті Каховська районна рада вийде зі складу засновників, як про це написав у листі до Херсонської ОДА голова райдержадміністрації Валерій Салтиков, але справу так і не зрушили з місця.
Наприкінці листопада Каховський міськрайонний суд прийняв рішення, яким зобов’язав голову Каховської районної ради винести на порядок денний чергової сесії питання про вихід останньої зі складу співзасновників, але рішення суду не вступило у законну силу, і його не виконали.
Натомість голова райради, Тетяна Тертична подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що не згодна з рішенням суду. 13 березня суд залишив скаргу без задоволення.
Але ця перемога не гарантує редакції «Каховської зорі» остаточну перемогу. Депутати можуть не голосувати за це рішення, максимально затягуючи це питання.
«План Тертичної і Салтикова продуманий до дрібниць. Дочекатися закінчення терміну дії Закону, для чого тягнули час цілих три роки, чинячи колективу перепони: більше десятка судових процесів, вимагання у директорів відповідних закладів відключити в приміщенні воду, світло та тепло (дякуючи втручанню депутата облради цього не сталося). А потім – ліквідації нашого підприємства та вихід газети-клона, яку вони хотіли видати за реформовану «Каховську зорю», – розповідає редактор газети Жанна Кисельова.
Але цей план, схоже не спрацював – Держкомтелерадіо України рекомендувало редакціям, які мають подібні проблеми, надати усі наявні документи до обласний управлінь юстиції до 31 грудня 2018 року і таким чином подовжити термін для закінчення процесу роздержавлення.
«Каховська зоря» документи подала, і очікує рішення депутатів.
До речі, станом на 31 грудня 2018 року з 20 комунальних газет Херсонщини, реформовано 19. Боротьба триває тільки у Каховці.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
