Він був встановлений при спробі окупації частини Генічеського району російськими військами в березні 2014 року.
Прикордонний блокпост, розташований на території Стрілкового Генічеського району припинив своє існування. Про це повідомив сільський голова Олександр Пономарьов.
– Для мене самого це була цілковита несподіванка. Більше того – про закриття цього КПП сільську раду офіційно ніхто не інформував. Хоча я неодноразово звертався до керівництва області, зокрема, до нового голови облдержадміністрації Юрія Гусєва, з проханням прибрати цей блокпост. Голова ОДА підтримав мою пропозицію і невдовзі після цього КПП уже не було. Переконався в цьому я особисто і зміг безперешкодно проїхати до бази відпочинку “Валок”, – розповів Олександр Пономарьов.
Розташування прикордонного блокпосту за 7,5 км від адміністративної межі з окупованим Кримом Стрілківський сільський голова називав серйозною проблемою, яка стримує розвиток всієї громади. У 2017 році він навіть пропонував перенести це КПП до бази відпочинку “Валок”, розташованої біля самої адмінмежі. І в разі потреби обіцяв допомогти з облаштуванням там прикордонного пункту.
– П’ять років ми мали “сіру зону” довжиною 7,5 км. А тепер можемо говорити про її розвиток. Адже ми маємо там 7,5 км чудових пляжів, дачний кооператив, земельні паї, – нагадав Олександр Пономарьов.
Ліквідований блокпост був встановлений під час окупації Криму після того як 15 березня 2014 року в Стрілковому висадився десант російських військових, які деякий час контролювали частину села, де розташована газорозподільча станція. Тоді ж Стрілківська сільрада виступила з резонансною ініціативою пересунути український блокпост ближче до села, але після втручання СБУ скасувала своє рішення.
Після того як російські окупанти наприкінці 2014 року остаточно покинули територію Генічеського району українські військовослужбовці відновили контроль над ділянкою території до бази відпочинку “Валок”, де розмістили новий прикордонний пост.
Проте старий КПП продовжував працювати до липня поточного року. Через нього весь цей час пропускали лише місцевих жителів, які працювали на підприємствах, що опинились в “буферній зоні”: на газорозподільчій станції, базі відпочинку та страусиній фермі.
Олег БАТУРІН, Новий День
