Про це йшлося під час онлайн-марафону, організованого Національною платформою “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”.
Темою дискусії, в якій взяли участь представники Запоріжжя, Херсону, Миколаєва, Одеси стало питання національної єдності в умовах місцевих виборів.
Практично всі учасники відзначили, що після карантину лінією протистояння є регіони vs центр (а не умовні “Схід” та “Захід”). Децентралізація “посилює” мерів, але зворотною стороною може стати “гібридна феодалізація”. Також певні ризики можуть бути пов’язані з незавершеністю адміністративно-територіальної реформи, зокрема – земельним питанням.
За словами Анастасії Матвієнко з громадянської мережі “ОПОРА” в Одеській області викликом також є “партизація” місцевих виборів згідно з новими правилами – при тому, що партійна система залишається слабо розвиненою.З одного боку, політики будуть “дрейфувати” між партіями з кон’юнктурних міркувань, з іншого – частина балотуватиметься як самовисуванці, адже багато місцевих жителів розчарувалися у партійних брендах та новій владі.
Голоси минулих прихильників “Слуги народу” на півдні країни навряд чи відійдуть патріотичним силам. Спікери відзначили загрозу реваншу, умовно, “проросійських” партій – ОПЗЖ та навіть “Партії Шарія”, яка може здолати прохідний бар’єр, наприклад, в Одесі.
У другій частині заходу учасники поділилися деякими думками щодо того, як мінімізувати ризики.
Насамперед, йшлося про фактчекінг, перевірку джерел інформації та боротьбу з фейками.
Регіональний представник Інституту масової інформації в Одесі Павло Колотвин вважає, що наразі затребуваною є так звана “інформаційна децентралізація” (інформаційна робота з громадами в ОТГ), а також – доопрацювання Закону “Про медіа”, аби врегулювати діяльність електронних ЗМІ.
Максим Лепський (доктор філософських наук, професор, експерт Team Europe) із Запоріжжя привернув увагу до особистої відповідальності кожного: політики просувають порядок денний, який роз’єднує суспільство, бо виборці його “їдять”. Отже, довгий, але необхідний шлях – це розвиток громадянського суспільства.
Багато спікерів загадали про продовження децентралізації, але у такий спосіб, щоб вона не перетворювалася на “феодалізацію”.
Це можливо тоді, коли є об’єднуючі національні проєкти, вважає політтехнолог з Миколаєва Олександр Ухмановський. На жаль, зараз, на сьомому році війни, таких проєктів все ще немає. Різниця, в тому числі, у політичних поглядах, важливіше “спільного”. Тому одним з найсерйозніших викликів є початок діалогу про те, що нас об’єднує, та як зберігати регіональне багатоманіття й водночас не втратити “ціле”.