Приблизно вдвічі менше маніпуляцій, порівняно з попереднім моніторингом, зафіксували аналітики проєкту Infocrime у херсонському медіапросторі. Проаналізувавши 1247 новин, ми виявили 20 маніпуляцій. Тоді як за період моніторингу з 17 по 21 травня виявили 35 маніпулятивних повідомлень.
З 24 по 28 травня в херсонських медіа траплялися випадки політичної і комерційної джинси, а також низка маніпуляцій, про головні з яких розказуємо далі.
Маніпуляції про реформу освіти
Телеканал ВТВ плюс оприлюднив сюжет під назвою «Освіта не для всіх», у якому критично висвітлюють реформу середньої освіти в Україні.
Ми вважаємо цей матеріал маніпулятивним і таким, що має ознаки замовності. В сюжеті представлена лише одна позиція – критика реформи, яку озвучує директор Школи гуманітарної праці Артем Кияновський.
Окрім коментарів Кияновського, у матеріалі містяться судження журналіста, не підтверджені фактами. Наприклад, про те, що «реорганізація закладає соціальну нерівність між дітьми». А наприкінці сюжету автор говорить: «реформа не розв’язує наріжні питання. Не робить професію вчителя престижною, не поліпшує якість професійної підготовки молодих педагогів». Хоча це і не стосується реформи середньої освіти.
В коментарі аналітикам проєкту Infocrime віцеголова Ради ГО «ЕдКемп Україна», кандидатка філологічних наук, доцентка, співавторка концепції реформи Нової української школи Олена Масалітіна зазначає, що в сюжеті озвучено недостовірну інформацію і посилається на концепцію Нової української школи.
Зокрема, експертка прокоментувала думки пана Кияновського про те, що НУШ «уничтожает эстетическое образование».
«Це неправда. У концепції НУШ серед 9 ключових компонентів є «Наскрізний процес виховання, який формує цінності», у тому числі й засобами мистецтва. А серед 10 ключових компетентностей – «Обізнаність та самовираження у сфері культури. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва… Щодо кількості годин на такі предмети, як музика й малювання, – усе залежить від конкретної школи, класу, наповнення варіативної складової», – коментує Олена Масалітіна.
Експертка не згодна і з іншими тезами, озвученими у сюжеті ВТВ плюс. Наприклад, про те, що НУШ «…убирает самостоятельную работу».
«Радше за все тут сплутуються чи свідомо підмінюються поняття «домашні завдання» і «самостійна робота». За концепцією НУШ не рекомендовано давати домашні завдання лише в першому класі – відповідно до визначення першого циклу (1-2 клас) як адаптаційно-ігрового.
Самостійна ж робота передбачається і в першому класі (наприклад, робота дитини зі скрап-буком), і в подальших (і в початковій, і в середній, і в старшій школі) – як індивідуальна, так і групова, у тому числі через метод проєктів, підхід «перевернутого класу». І, звісно, традиційні домашні завдання також нікуди не поділися», – пояснює Олена Масалітіна.
Тезу про те, що «…реорганізація закладає соціальну нерівність між дітьми» пані Олена вважає необгрунтованою і неправдивою.
«Насправді, запланований реформою НУШ підхід якраз покликаний подолати соціальну нерівність – зробити якісну освіту доступною кожній дитині, де і в яких би умовах вона не була.
Для цього виокремлюється можливість функціонувати школі лише як початкова – щоб зробити її максимально близькою до місця, де мешкає дитина.
А також у старших класах навчання профілізується – щоб дитина, відповідно до своїх вподобань, прагнень і талантів, могла не вчити всі предмети однаковою мірою, а більше уваги приділяти обраному напрямку, опановуючи його глибше, а решту предметів вивчаючи в складі інтегрованих курсів», – вважає співавторка реформи.
Ігор Колихаєв вважає, що Херсон не готовий до нових тролейбусів
Херсонський міський голова Ігор Колихаєв може відмовитися від закупівлі нових тролейбусів, мотивуючи це необхідністю додаткових витрат.
«Нові тролейбуси – тільки вершина айсберга, тому що ця покупка потягне за собою заміну всіх електроліній, стовбів та інших супутніх елементів. І все це ляже на бюджет міста. Ми не готові…», – написав Ігор Колихаєв на своїй сторінці у Facebоok.
Мова йде про закупівлю 50 тролейбусів за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Проєкт передбачає надання місту 10 млн євро кредитних коштів на 13 років під 6%.
Колихаєв розповсюдив неправдиву інформацію щодо того, що після купівлі тролейбусів ремонт тролейбусної інфраструктури ляже виключно на міський бюджет. Це типовий проєкт, який передбачає співфінансування з міського бюджету. За такою схемою ЄБРР уже працює з іншими обласними центрами України: Харків, Миколаїв, Полтава та іншими.
За умовами проєкту, окрім 10 млн євро кредиту, який надається на 13 років та завдяки якому в місті можуть з’явиться 50 нових тролейбусів з низькою підлогою, автономним ходом та кондиціонерами, Херсон отримає близько 2 млн євро безповоротних та безвідсоткових грантових коштів.
Це, зокрема, інвестиційний грант на суму 1,5 млн євро на модернізацію тролейбусної інфраструктури і розширення контактної мережі, а саме реконструкцію тягових підстанцій, розширення контактної мережі у мікрорайонах Таврійський та Корабел тощо. За умовами договору, місто також має співфінансувати розвиток тролейбусної інфраструктури на суму в 1 млн євро.
Відмовившись від кредиту ЄБРР, Херсон погіршить свій імідж перед міжнародними фінансовими партнерами та значно загальмує вирішення транспортної проблеми, яка уже кілька років є актуальною для обласного центру.
Про це в коментарі проєкту Infocrime говорить ексрадник міського голови, який займався питанням закупівлі тролейбусів Артур Мадатян.
«Наразі це одні з кращих умов, які можна було отримати в рамках співпраці з ЄБРР. Є економічне обгрунтування, місто вже дало гарантії у вигляді рішення сесії. В договорі передбачено 1,5 млн євро на реконструкцію тягових підстанцій та ремонт іншої інфраструктури. Є і співфінансування міста у вигляді 1 млн євро. Але ж контактну мережу все одно треба ремонтувати, це вже прораховано.
Чи правдиві заяви мера? – не думаю. Впевнений, що наслідки для міста у вигляді поганого іміджу будуть однозначно. Вони уже є. Раніше НЕФКО відмовились співпрацювати з Херсоном по освітленню і термомодернізації лікарні ім. Лучанського. Якщо місто відмовиться від кредиту ЄБРР, доведеться оплатити витрати, які раніше поніс банк у цьому проєкті. Це грант на розробку плана мобільності, на супроводження проєкту», – коментує Мадатян.
«Реальні причини цієї ситуації мені невідомі. Економічнішого та екологічнішого транспорту для Херсона, ніж тролейбуси, на сьогоднішній день, немає. І це можливість покращити транспортну ситуацію в місті», – вважа Артур Мадатян.
Сайт Херсон week повірив ненадійному джерелу
Ексдепутат міської ради Віталій Богданов, який любить публікувати «сенсації» у Фейсбуці під хештегом АГН (Агенція гарячих новин – власна вигадка автора) поширив інформацію про те, що міський голова Ігор Колихаєв звільнив з посади директора КП «Херсонтеплоенерго» Сергія Харченка.
Цей пост Богданова Херсон week передрукував під заголовком «Мэр уволил директора Херсонтеплоенерго».
«Мэр «по собственному желанию» предложил уйти не только Харченко», – цитують Віталія Богданова журналісти.
На жаль, Херсон week не взяв коментар у самого «звільненого». На наш запит Сергій Харченко зазначив, що пішов з комунального підприємства за власним бажанням.
«Те, що каже Віталій Богданов, неправда. Мене не звільняли. Про своє рішення покинути посаду керівника «Херсонтеплоенерго» міському голові я говорив давно. Ще коли Ігор Колихаєв прийняв присягу, десь у перші 2 тижні після цього, я був у нього на особистому прийомі і сказав про те, що маю суб’єктивні причини покинути цю посаду.
Домовились лише про те, що не залишатиму підприємство без керівника в опалювальний період. Після завершення опалювального сезону, а також після проведення всіх аудитів та перевірок, я написав заяву на звільнення.
З міським головою ми залишились в хороших робочих відносинах.
Проте мене ніхто не звільняв. Це було моє рішення», – прокоментував Сергій Харченко.
Крім того, у своїй публікації Богданов пише: «Как и обещал Колыхаев Игорь в предвыборной кампании – у него не будет депутатов «совместителей». Йдеться про обіцянку Ігоря Колихаєва не брати на посади у виконавчих органах міської ради чинних депутатів.
Однак наразі ця обіцянка залишається обіцянкою. Однак наразі ця обіцянка залишається обіцянкою. Одразу дев`ять депутатів є чиновниками, членами виконкому, директорами КП та радниками мера. А отже, є прямими підлеглими мера. При чому, трьох з них Ігор Колихаєв призначив вже після того, як сам став мером. Радниками мера стали депутат міськради від «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Стельмашенко та депутати від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити» В’ячеслав Білковський та Андрій Ткаченко.
Як бачимо, «сенсація» від Віталія Богданова виявилася черговою маніпуляцією.
Справа Стерненка
Сайт Наддніпрянка, відомий своєю проросійською риторикою, опублікував статтю під назвою «А пистолет я нашел и хотел сдать в полицию». Матеріал присвячено резонансній справі «про 300 гривень», за якою українського активіста та блогера Сергія Стерненка Приморський районний суд м. Одеси засудив до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Матеріал містить ряд маніпуляцій та оціночних суджень без фактів. Наприклад, Сергія Стерненка називають «убивцею» ще до вироку суду. Таким чином натякаючи на іншу справу, за якою в Сергія тривають судові засідання – по вимушеній самообороні, коли хлопець смертельно поранив нападника під час третього нападу на нього.
31 травня Одеський апеляційний суд переглянув рішення Приморського суду і виправдав Стерненка за обвинуваченням у розбої (ст. 187 КК України). Водночас, суд визнав винним Стерненка за ст. 146 і 263.
Моніторинг охоплює 12 місцевих онлайн-медіа (Херсон онлайн, Любимый Херсон, Мій Херсон, Херсонці, Херсонщина за день, Херсон нет, Вгору, Перший регіональний, Новий день, Надднепрянка, Кавун.City, Новости Херсонщины), 3 телеканали (Херсон плюс, ВТВ плюс, UA: Херсон), Facebook-сторінки міського голови Херсона, голови Херсонської ОДА та голови Херсонської обласної ради. А також низку анонімних каналів у Telegram.
Проєкт реалізується ГО «Інститут масової інформації» фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.