Моніторинг аналітиків проекту Infocrime на предмет дотримання онлайн-виданнями стандарту достовірності виявив 28,4% новин, у яких повністю або частково присутні порушення. Водночас, у 71,6% опублікованих матеріалів порушень не виявлено.
Найкращі показники продемонстрували видання «Перший регіональний» (86% достовірних матеріалів), «Вгору» (84%), «Новий день» (80%). Це непоганий результат, хоча до показників всеукраїнських видань дещо не дотягує.
Так, за даними моніторингу ІМІ щодо дотримання професійних стандартів у всеукраїнських онлайн-медіа, у 96% матеріалів, які потрапили до вибірки, стандарт не порушено. Лідерами з дотримання достовірності є сайти “Новое время”, “Інтерфакс-Україна”, “Цензор”, “Букви”, “Укрінформ”, “РБК-Україна”, “Ліга” та “Суспільне”.
Найменше достовірних матеріалів серед херсонських видань ми зафіксували на сайті «Типичный Херсон» – всього 54%. Тобто приблизно половина усіх новин цього видання мають проблеми з верифікацією джерел інформації.
Наприклад, це матеріали про виступ національної збірної України на Євро-2020, де не вказане джерело, або текст про те, як у Новій Каховці жовтобрюха «порубили на частини», в якому не вказано джерело та неідентифіковано очевидців інциденту. Також видання часто публікує матеріали з соцмереж, видаючи їх за новини без жодних додаткових коментарів, або посилається на скомпрометовані та заангажовані джерела, як от у матеріалі про те, що Верховний суд України нібито визнав «справу Мангера» політичною. В цьому тексті, скопійованому з видання УНН, автори посилаються на адвоката Владислава Мангера Дмитра Ільченка. Хоча насправді у Постанові ВС не було жодного слова про те, що справа є політичною, а сам Ільченко нещодавно потрапив до списку проросійських експертів за даними дослідження Вокс.Україна.
Згідно з нашим моніторингом, 40% недостовірних матеріалів публікує сайт «Херсонщина за день». Видання часто пише про діяльність поліції та інших правоохоронних органів і ці тексти переважно є прес-релізами від згаданих структур. Однак, редактори стрічки новин, публікуючи такі тексти, не вказують, звідки вони взяли цю інформацію.
До такого переліку можна віднести матеріали про випускників Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ, про пограбування на набережній чи про обмеження, які діють для вантажівок у Херсоні.
Ще низка видань мають високий відсоток недостовірних матеріалів. Це «Херсон.week» (34%), «Любимый Херсон» (32%), «Херсон онлайн» (30%).
Нагадаємо, дотримання стандарту достовірності полягає в тому, що кожен факт, поданий у матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації.
Недостатньо надійними джерелами є соціальні мережі та групи в них. Припустимим є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності акаунта.
Не варто довіряти джерелу, яке себе скомпрометувало, тобто неодноразово оприлюднювало неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах якого наявні маніпуляції. Саме цим часто нехтували і херсонські медіа, публікуючи новини з дописів громадських діячів та політиків у фейсбуці.
Анонімним джерело може бути в разі, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.
Під час посилання на дослідження, необхідно вказувати, хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально припустиму похибку.
Перевірка джерел інформації є одним з першочергових завдань журналіста.
Маркери порушення стандарту достовірності, на які ми спираємось під час моніторингу:
- джерело інформації не вказане або недостатньо ідентифіковане;
- джерело інформації не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, поширенням фейків, маніпуляціями;
- єдиним джерелом інформації є сторінка в соціальній мережі маловідомої людини;
- джерелом інформації є група в соціальній мережі;
- анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити;
- посилання на невказаного очевидця події;
- посилання на невказаних експертів, журналістів, вживання в якості джерела висловів «у Кабміні кажуть», «британські вчені вважають» тощо;
- під час посилання на дослідження не вказано, хто, де та коли його провів, а в соціологічному опитуванні не вказано числа вибірки та максимально припустимої похибки.
До вибірки потрапили по 50 матеріалів, опублікованих у 10 херсонських онлайн-медіа у період з 5 до 9 липня.
Моніторинг охоплює такі онлайн-медіа: Херсон онлайн, Любимый Херсон, Херсонці, Херсонщина за день, Херсон нет, Вгору, Перший регіональний, Новий день, Херсон week, Кавун.City, Типичный Херсон.
Проєкт Infocrime реалізується ГО «Інститут масової інформації» фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
