В створеній окупаційною владою Херсонщини «поліції» працюють крадії й невігласи, які грубо порушують навіть російське законодавство, а Херсонська єпархія російської православної церкви потурає цій злочинній діяльності, порушуючи один із засадничих релігійних заповітів.
Такі висновки напрошуються після повідомлення, яке оприлюднив Телеграм-канал так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області».
В повідомленні йдеться про те, що «поліцейські» під час незаконного обшуку гаражів херсонців знайшли ікони й церковні книги, які власниці одного з гаражів залишив на зберігання її родич, який виїхав за кордон. Далі йде цілковита абсурдистська трагікомедія.
Жінка начебто захотіла передати поліції ікони книги при тому, що не знала, яким шляхом отримав їх її родич. А поліцейські передали релігійні артефакти церковникам. Ті в свою чергу прийняли речі, які є не тільки культовими атрибутами, а ще й мають істотну матеріальну цінність. Зокрема, повідомляється, ще деякі книги датуються 1890 роком. Й представників єпархії зовсім не засмутило, що «поліцейськими» не доведене те, що ікони і книги їх попередній власник отримав протиправним шляхом. Єдине, що відомо: родичка власника майна не знає, як воно було отримане.
Але «поліцейські» розпорядилися майном на власний розсуд, й для пропагандистської «картинки» передали його церковникам. А ті прийняли «подарунок», попри очевидну, м’яко кажучи, неоднозначність ситуації і з правової, і з людської точок зору. Секретар Херсонського епархіального управління назвав прийняте від «поліцейських» «можливо, раніше вкрадені церковні святині». Тобто священик рпц дав зрозуміти, що чудово все усвідомлює. До того ж він каже, що це – не перша передача, по суті, краденого майна, яке церковники з подякою приймають, з великого рахунку, порушуючи один із засадничих релігійних заповітів «Не вкради!».
Щодо херсонських «поліцейських», то вони грубо порушили не лише українське законодавство (на них вже «висять» декілька статей нашого Кримінального Кодексу), а й російське, яким начебто мають керуватися. Насамперед, вони не виконали вимоги ст. 73 Кримінально-процесуального кодексу рф, частина перша якої гласить (цитуємо мовою оригіналу):
«1. При производстве по уголовному делу подлежат доказыванию:
1) событие преступления (время, место, способ и другие обстоятельства совершения преступления);
2) виновность лица в совершении преступления, форма его вины и мотивы;
3) обстоятельства, характеризующие личность обвиняемого;
4) характер и размер вреда, причиненного преступлением;
5) обстоятельства, исключающие преступность и наказуемость деяния;
6) обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание;
7) обстоятельства, которые могут повлечь за собой освобождение от уголовной ответственности и наказания;
8) обстоятельства, подтверждающие, что имущество, подлежащее конфискации в соответствии со статьей 104.1 Уголовного кодекса Российской Федерации, получено в результате совершения преступления или является доходами от этого имущества либо использовалось или предназначалось для использования в качестве орудия, оборудования или иного средства совершения преступления либо для финансирования терроризма, экстремистской деятельности (экстремизма), организованной группы, незаконного вооруженного формирования, преступного сообщества (преступной организации)».
Тобто, не довівши нічого, що підлягає доведенню в рамках кримінального провадження, вони вилучили майно (до речі, без відповідного рішення суду, яке обов’язкове і в Україні, і в рф) й передали його третім особам – церковникам. Ті майно прийняли, ставши співучасниками, по суті, злочину.
Ця історія з релігійними артефактами – чергове підтвердження того, що так звана «поліція», яка створюється в Херсонській області, не має жодного відношення до правоохоронної діяльності, а є підконтрольним окупантам злочинним угрупованням. Втім, й створена росіянами окупаційна «влада» Херсонщини – теж злочинне угруповання, до складу якого входять зрадники й покидьки.
З повідомлення, розміщеного на Телеграм-каналі «військово-цивільної адміністрації», неможна зробити висновок про те, хто передав крадені ікони й книги, херсонські зрадники чи «поліцейські» з так званої «днр», яких окупанти перекинули на Херсонщину «для охорони порядку». Але хто б не був, вони – крадії й повні беззаконники. Та й херсонські священики рпц – теж з цієї «славної когорти». Бо церковники, враховуючи впливовість рпц, могли без негативних наслідків для себе відмовитися від участі в цьому ганебному фарсі. Але не відмовилися. Й пірнули в це багно разом із зрадниками та крадіями. В чергове довівши антилюдську й антигуманну сутність гундяєвської секти.
В цій ситуації можна поспівчувати лише законному (іншого правовим шляхом не доведено) власнику ікон і книг, а також його родичці. День візиту поліцейських в гараж жінки напевне був, м’яко кажучи, не найкращим в її житті. Й, знаючи методи роботи херсонських окупаційних поліцаїв, неважко здогадатися, як жінка «виявила бажання передати артефакти поліції». Хочеться вірити, що жінка жива-здорова й на свободі. Бо навіть найцінніший антикваріат – ніщо в порівнянні з цінністю людського життя. Принаймні, в цивілізованому суспільстві, яке відновиться на Херсонщині після визволення області від окупантів.