До повномасштабного вторгнення Скадовськ був одним з найпопулярніших курортних місць Херсонщини. Курортний сезон там тривав з травня і до жовтня.
Широкі піщані пляжі, неглибоке море, гарна екологія та цілющі грязі зробили його улюбленим місцем відпочинку для дітей. Скадовськ по праву можна було назвати центром дитячого відпочинку в Україні. Місто було лідером розвитку пляжних видів спорту: гандболу, волейболу і футболу. Люди з усієї країни приїздили до Скадовська за направленням лікарів – лікувати захворювання легеневої, серцево-судинної та опорно-рухової систем. З міста кожних 30-60 хвилин курсували катери до мальовничого безлюдного острова Джарилгач. Тож кожного року туристів в Скадовську було настільки багато, що місцевим практично не знаходилось місць на пляжах.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну забрало літо в усіх українців. А в Скадовська забрало чи не єдине джерело заробітку, фактично знищивши галузь, завдяки якій місто жило та розвивалось – туристичну. Пляжі пусті, кав’ярні та ресторани – зачинені, території дитячих таборів замість дітей топчуть чоботи російських окупантів.
«Південь України був ключовим в українському туризмі. Його фактично зупинили. Частина інфраструктури зруйнована і продовжує руйнуватись. Ми ще не знаємо, наскільки сильно вона буде знищена», – в коментарі виданню ҐРУНТ зазначала керівниця Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів.
За її словами, вплив війни буде величезним як на інфраструктуру, так і на екологію. Зараз дуже важко порахувати, скільки природних об’єктів буде знищено і скільки взагалі можливо буде відновити під час війни.
Після окупації області з Скадовська виїхало близько 65% населення. Школи та дитячі садочки опустіли – новій «владі» вдалося зібрати всього 150 заявок на вступ в навчальні заклади. Діти з усієї країни, зрозуміло, на відпочинок цьогоріч не приїхали.
«Окупаційна влада анонсувала “суперовий” відпочивальний сезон в Скадовську, говорили, що заїдуть багато дітей з Росії, з Сибіру чи ще звідкись, але які батьки відпустять своїх дітей до країни, де йдуть бойові дії?» – зазначає місцевий мешканець Данило (тут і надалі імена героїв змінені в цілях безпеки – прим. ред.)
За словами жителів Скадовська, заклади відпочинку загалом також перестали працювати – на міській набережній відкрити тільки кілька кав’ярень, гостей практично немає. Майже ніхто не гуляє пляжами, бо п’яні російські військові та поліціянти часто влаштовують перестрілки.
«Після бомбардувань та потрапляння ракет у будинки скадовчан, після поранення дитини на центральному пляжі і отримання нею важкої черепно-мозкової травми, бажаючих йти на море майже немає».
Не рятують курортний сезон, за словами, потуги нинішньої влади щодо прибирання водоростей з набережної, проведення суботників та перефарбовування стовпчиків у кольори російського триколору.
«Зрідка на пляжі Скадовська приїздять туристи з Херсона. Це буквально по кілька людей, селяться зазвичай в готелях чи приватних оселях, де є басейни, або ті, які більш-менш безпечно розташовані, подалі від порту та дитячих таборів, куди селяться російські військові. І переважно туристи – це люди похилого віку, які кажуть, що різниці, де пересиджувати війну немає – чи в квартирі в Херсоні, чи в Скадовську», – продовжує Данило.
Туристичний бізнес Скадовська переживає не найкращі часи.
З одного боку, бізнесменів неможливо примусити до співпраці з окупантами саме через відсутність попиту на туристичні послуги. Проте місцевих підприємців все одно змушують отримувати російські дозвільні документи на ведення бізнесу, відкривати рахунки в окупаційних банках, отримувати паспорти. Нерідко в готелях та на базах відпочинку проводяться обшуки.
«Весь бізнес у місті стоїть за поодинокими виключеннями. Сезону немає, доходу у людей немає. Ціни на ринку різні. Найдешевший сегмент це городина, овочі і фрукти. Найдорожче коштує побутова хімія. Продукти харчування переважно завозять з Криму, ліки теж. Ціни на цей товар мають націнку 80-100%. На набережній тихо і нікого немає, дуже велика вірогідність обстрілів. Але працює кілька кафе, щоб хоч якось дати можливість людям заробляти на життя. Є й місця, які бурно розвиваються на тлі спустошення та війни – то об’єкти колаборантів, про яких було відомо ще до повномасштабного вторгнення. В Скадовськ повернулись 90-ті», – розповідає мешканка Скадовська Тетяна.
Безлюдний острів Джарилгач, який до війни так любили досліджувати туристи, зараз знаходиться під майже повним контролем окупантів.
Через те, що перевізники більше не мають доступу до острова, проаналізувати його стан зараз неможливо.
«Човни та катери російські військові наказали з причалів позабирати, склад з моторами розбомбили. Говорили, нібито там загинула людина», – зазначає Тетяна.
«Рускій мір» приніс в Скадовськ найкращі традиції. За словами місцевих жителів, окупація стала своєрідним лакмусовим папірцем, який показав, хто є хто:
«Так звану «владу» сьогодні отримали невдоволені, недовострєбовані, ображені та злі на Україну з різних причин; зазомбовані російським телебаченням, проплачені російськими грошима. З’явились анонімні і не анонімні донощики, люди, які радо зводять наклепи на сусідів, родини українських військових, навіть просто на тих, хто їм не подобається. У місті керують завгоспи, продавці білизни, бананами, пєвчіє з РПЦ та звільнена за статтею службовець. А найбільше місцевих вразили миттєві перефарбування працівників поліції та охорони».
Інна Зелена
