Інструктора забули! В тентований кузов ввалюється чоловік у камуфляжі, приносячи з собою терпке, ще трошки тепле від херсонського сонця повітря та анекдоти з перчиком.
“Мене немає у жодній соцмережі, тож не знімайте мене”, – каже інструктор і “палить” новим анекдотом.
Ми з пресофіцером та оператором уважно слухаємо його байки та фольклор. Почасти автобіографічний.
Машина несеться степовими шляхами, а ми, вчепившись в ящик із кулеметом, намагаємося не вилетіти з кузова. Сьогодні ми їдемо на полігон з бійцями 34-ї бригади берегової оборони. Зазвичай журналісти нечасто їздять на полігон, бо репортажі звідти виходять не дуже цікаві. Але не цього разу, бо тренуються сьогодні кулеметники. А це дуже ефектно. І дуже гучно.
Анітрохи не забуте старе
У XXI сторіччі уявлення про сучасну війну багато у чому кардинально змінилося. Особливо починаючи з 2022 року, коли наймасштабніше на сьогодні протистояння двох регулярних армій, російської і української, породило нові концепції війни та нову її філософію, засновану насамперед на пріоритеті високотехнологічних методів ведення бойових дій.
Однак, разом з тим, не можна сказати, що зменшилося значення таких традиційних видів озброєння як стрілецька зброя і, зокрема, кулемети. Вони вперше застосовані на полі бою у XIX сторіччі. І з часом, хоча зброя загалом, звісно, пережила багато вдосконалень, принцип роботи кулемету істотно не змінився. Більше того, при розробці деяких сучасних моделей кулеметів використовують напрацювання винахідника цієї зброї Річарда Гатлінга, які досі не втрачають актуальності.
Боєць 34-ї бригади берегової оборони з позивним Сава каже, що і зараз кулемет – дуже ефективна зброя, більше того – незамінна при виконанні деяких бойових завдань.
“Кулемет, – говорить військовий, – якщо він добре стоїть на позиції і ретельно замаскований, це дуже гарна зброя. Автомат – зброя для штурмових дій. А саме кулемети калібру 12,7 міліметрів добре виводять противника із ладу, коли треба втримати позиції і відбивати ворожі атаки”.
За словами Сави, один кулемет може не припустити просування ворога: “Можна втримати одним кулеметом калібру 12,7 десь 20-30 людей. Зокрема, якщо вони будуть наступати на човні, якщо добре їх видно. Ця зброя б’є дуже гарно. Її дальність ураження – два кілометри”.
Сава – боєць досвідчений. Воював у штурмовій бригаді, яка звільняла його рідну Херсонщину та на Запорізькому напрямку.
Під час коротких перекурів бійці перегукуються, хто де воював і зʼясовують, що ще у 2022 році майже поруч штурмували Давидів Брід та звільняли Бериславщину.
Великий калібр
Виставлені в рядок кулемети на вогневій позиції виглядають ефектно. Ще ефектніше звучать. Після перших же черг втрачаю слух і згадую про активні навушники, подаровані донорами нашій Медіабазі. Забути їх було помилкою.
Розрахунки вправно налаштовують кулемети. Кулі летять кудись вдаль полігоном і тільки за радісними викликами розуміємо, що хтось влучає. Поступово голова звикає до гучних пострілів, а тіло майже не сіпається і я починаю помічати влучання.
Інструктори почергово самі сідають або лягають за кулемет.
“Хтось з під**ів його заколгоспив. Наварили з усіх боків. Але стріляє”, – оглядаючи трофейний кулемет, собі під ніс бухтить один з бійців.
Йому російський “Корд” не подобається.
“Американець краще, але і з цього я б стріляв”, – посміхаючись каже він.
Універсальні кулеметники
Бельгійські FN MAG (Mitrailleuse d’Appui General), американські Browning M2, радянські ДШК (станковий кулемет Дегтярьова–Шпагіна), трофейний російський “Корд”…
На полігоні бійці вчаться максимально ефективно використовувати кулемети усіх типів. Тому кожен розрахунок тренувався у розбиранні–збиранні різних кулеметів, а також у стрільби з них.
“Відкриваємо коробку, дістаємо стрічку, притримуємо великим пальцем, вставляємо до клацання…”, – інструктор вчить бійців заряджати кулемет, рухи мають бути відпрацьовані до автоматизму, бо під час бойової роботи іноді не буває і секунди, щоб про щось подумати та щось згадати.
На коробці з набоями – лого відомого європейського виробника.
На землі розстелена тканина, на ній – розібрані кулемети: бійці вивчають та навчаються лагодити їх максимально швидко, бо такі навички – теж незамінні у бою.
“Розрахунки, – розповідає Сава, – під час тренувань працюють з різними кулеметами, бо універсальність, вміння володіти різною зброєю – дуже цінна якість військового”.
Важлива частина тренувань – стрільби: короткими та довгими чергами по мішенях, розміщених на різній відстані.
На полігоні відпрацьовуються усі навички, необхідні кулеметникам у бойовій обстановці. Бо кулеметники – дуже важлива складова оборони Херсонщини. Навіть при тому, що зараз велике значення мають високотехнологічні методи ведення війни (ті ж безпілотники), зброя, яка застосовується арміями світу з 1862 року, залишається не менш значущою запорукою безпеки області, ніж сучасні розробки.