Створена при виконкомі Херсонської міськради Координаційна рада з питань цивільних полонених може стати повністю підконтрольною місцевій владі, а представники громадських організацій виконуватимуть там декоративну функцію.
Повна назва дорадчого органу – Координаційна рада з питань підтримки цивільних осіб, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, їхніх сімей та сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, при виконавчому комітеті Херсонської міської ради.
Координаційна рада створена розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації № 1089p від 18 грудня 2025 року. Тоді її очолив Роман Баклажов – голова благодійного фонду “11 листопада”, колишній цивільний полонений.
А 12 січня 2026 року було видане розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації №19р про затвердження складу Координаційної ради. Згідно з цим розпорядженням, до складу ради увійшли 23 людини, з яких 10 – чиновників і 13 представників громадських організацій.
“Розпорядженням від 12 січня, – розповідає Роман Баклажов, – збільшена кількість членів ради, і люди, введені до неї тим розпорядженням (переважно – чиновники), почали висловлювати незадоволення тим, що раду очолюю саме я. Хоча у членів ради, які працювали там з грудня, претензій до мене не було. І саме нові члени ради ініціювали вибори голови”.
Голову ради обирали на зборах, які пройшли 15 січня. Кандидатів було два: Ольга Черняк, співробітниця управління праці та соцзахисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради, і Роман Баклажов. За Черняк проголосували 12 людей з 20–ти, присутніх на зборах, за Баклажова – 8.
За словами Романа Баклажова, висування кандидатури Ольги Черняк та голосування за неї виглядали як заздалегідь узгоджені: “У мене є інформація, що членкиня ради, виконуюча обов’язки начальника управління соціальної політики Херсонської міської ради Алла Головата перед засіданням Координаційної ради телефонувала чиновникам, які входять до її складу, і давала вказівку голосувати за Ольгу Черняк”.
Роман Баклажов зазначив, що Алла Головата – по суті підлегла заступниці міського голови Наталії Чорненької, яка курує в МВА соціальну політику.
Після голосування частина членів ради обурилася, бо розцінила спробу обрати головою Ольгу Черняк як намагання ХМВА і особисто Чорненької отримати контроль над дорадчим органом. До речі, підписом саме Чорненької затверджений додаток до розпорядження від 12 січня, у якому вказаний склад ради.
“Ольга Черняк, – говорить Роман Баклажов, – працює у Корабельній районній у місті Херсоні раді, яку тривалий час очолювала Чорненька. Вона і досі, наскільки мені відомо, зберегла там свій вплив. Я розумію, що моє обурення та обурення людей, які голосували за мене, можна розцінити як просто особисту образу, але це не так. Наша мета – зберегти раду як дійсно дієвий дорадчий орган, запобігти її перетворенню на майданчик для чиновницьких ігор”.
Голова фонду “11 листопада” вважає, що Чорненька хоче зробити свою людину головою Координаційної ради, щоб повністю контролювати її роботу.
“Це, – каже Роман, – паплюжить гідність полонених, багато з яких брали участь в русі опору. Ми ризикували життям не для того, щоб чиновники продовжували практику часів Януковича”.
При цьому просувають Ольгу Черняк на посаду голови ради не як чиновницю, а як представника громадськості.
“Черняк, – каже Роман, – увійшла до складу Координаційної ради не як чиновниця, а як представниця громадської організації “СЕМА Україна” та як колишня цивільна полонена. Я нічого поганого не можу сказати про неї як про людину. Та чи зможе вона повноцінно очолювати дорадчий орган, створений для захисту прав та інтересів цивільних полонених, у яких часто виникають конфлікти саме з владою? На чиєму боці буде Координаційна рада з такою очільницею?”.
На думку Романа Баклажова, введення чиновниці Ольги Черняк до Координаційної ради як представниці громадської організації – спроба ХМВА і персонально Наталії Чорненької зробити раду “ручною”, підконтрольною. І саме для цього 12 січня склад ради доповнили чиновниками.
“До складу ради, – каже Баклажов, – ввели деяких посадовців, присутність яких, м’яко кажучи, дивує. Наприклад, начальників міських управлінь капітального будівництва та житлового господарства, працівників районних рад. Це створює очевидний конфлікт інтересів та знецінює саму ідею незалежного дорадчого органу”.
Мимоволі, зазначив він, напрошується висновок, що справжньою метою міської влади було створення не структури, яка діятиме в інтересах людей, постраждалих внаслідок російської агресії, а свого роду “буферу”, щоб гасити ймовірні конфлікти з колишніми цивільними полоненими та їх громадськими організаціями.
“Зараз, – говорить Роман, – у Координаційній раді мають більшість чиновники і представники громадських організацій, які тісно співпрацюють з владою. Створюється підконтрольна Херсонській МВА структура, де інші громадські організації будуть присутні “для асортименту”, не маючи можливості серйозно впливати на прийняття рішень та захищати права свої та членів своїх організацій”.
Він зазначив, що Черняк при тому, що сама – колишня цивільна полонена, є ще й людиною, глибоко інтегрованою у чиновницьке середовище.
“Її чоловік, – говорить Баклажов, – Ігор Черняк, начальник управління з питань персоналу та кадрів ХМВА. Він, до речі, також перебував у полоні, але зараз головне – його теперішнє місце роботи. Я впевнений, що Ольга Черняк у разі непорозумінь громадськості та влади завжди буде на боці останньої. Але ж Координаційна рада — це інструмент довіри між владою та людьми, які пережили полон, втрати та зникнення близьких. Про яку довіру можна говорити, якщо влада так поводить себе?”.
Роман Баклажов каже, що представники громадських організацій, які не хочуть, щоб Координаційна рада з питань цивільних полонених перетворювалася на структуру, підконтрольну ХМВА, планують направити звернення начальнику Херсонської МВА Ярославу Шаньку з проханням вивести з ради чиновників, залишивши там тільки по одному представнику управлінь соціального захисту та охорони здоров’я.
Такої ж думки дотримується й інший член Координаційної ради Микола Мегеря – заступник голови благодійного фонду “11 листопада”.
“Назріває конфлікт, – каже він, – який може призвести навіть до того, що представники громадських організацій, які не підтримали Ольгу Черняк, підуть з ради. А це – організації, найактивніше налаштовані на прийняття кардинальних рішень для покращення життя колишніх в’язнів Кремля”.
Роман Баклажов зазначив, що є ефективна форма співпраці дорадчих органів з владою і без членства у раді посадовців: “Чиновників можна у разі потреби запрошувати на засідання ради, як це робить Громадська рада при Херсонській ОВА, членом якої я є”.
Через позицію деяких членів Координаційної ради засідання, під час якого обирали голову, призупинене на поки що невизначений термін.
Якщо не вдасться вирішити питання на місцевому рівні, члени Координаційної ради звертатимуться в Офіс Президента України та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.