Два місяці як розпочався новий навчальний рік на Херсонщині. Цьогоріч кількість учнів зменшилася на 5,5 тисяч осіб — це зумовило необхідність оптимізації мережі навчальних закладів. Складні безпекові умови, демографічна ситуація створюють значні проблеми для навчального процесу.
Як навчальні заклади пристосовуються до реальності, яка вже стає звичною для деокупованого правобережжя, говорили з начальницею управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації Оленою Даниловою.
«Цей навчальний рік розпочали 170 закладів загальної середньої освіти з загального кількість 50,6 тисяч учнів. З них майже половина — 24,3 тисячі дітей — перебувають за кордоном. Ще понад 8 тисяч — знаходяться на тимчасово окупованих територіях. В інших областях України як ВПО перебувають 8,6 учнів.
Тобто на території деокупованих громад зараз знаходяться 9,5 тисяч школярів».
Олена Данилова розповідає, що через зменшення кількості учнів виникла необхідність оптимізувати мережу навчальних закладів. Навчальний процес призупинили 4 школи: три — у Херсонській громаді, ще одна — у Великоолександрівській.
Повноцінно офлайн не працює жодна школа. За змішаною формою навчаються 569 учнів. Як і торік, діти вчаться лише в укриттях.
Серед найбільших викликів — постійні обстріли та «полювання» росіян на цивільне населення.
«Із 17 громад у нас в зоні непереборного ризику лишаються 22. Тобто в такому разі інших форм, крім дистанційного навчання, ми не маємо права пропонувати учням. Адже мова йде не просто про безпечне освітнє середовище, а й про збереження життя та здоров’я дітей».
Однією з нагальних проблем у організації дистанційного навчання було забезпечення школярів гаджетами. За словами Олени Данилової, школи отримали понад 20 тисяч девайсів — тепер учні отримують планшети замість підручників.
У шести деокупованих громадах створили безпечні освітні локації — облаштували укриття для організації навчання там, де приміщення шкіл використовувати було небезпечно.
«Звичайно і учням, і вчителям важко навчати та навчатися в умовах постійних обстрілів. Тут мова менше про якість знань, а більше про збереження ментального здоров’я. До безпечного місця ще треба дістатися, і повністю убезпечити себе на цьому шляху від ворожих дронів неможливо».
Олена Данилова зазначає, що перед управлінням освіти зараз стоїть дуже амбітна ціль — створити безпечні умови для навчання в тих громадах, де діти залишаються вдома і потерпають від постійних обстрілів. Тут мова йде про змішану форму навчання.
«Знову ж таки — законодавство не передбачає змішаної форми здобуття освіти як такої. Тобто це просто практика поєднання очної форми з дистанційною. Класичних моделей змішаного навчання існує чотири, і всі вони розраховані на стовідсоткове охоплення учнівського контингенту. Поєднання моделей змішаного навчання — це ноу-хау і педагогічна імпровізація наших вчителів. Левова частка обстрілів відбувається на Херсонщині без оголошення повітряної тривога. Тому й особливістю нашої форми змішаного навчання є те, що наші діти перебувають в укриття з першого до останнього уроку».
119 шкіл деокупованої частини Херсонщини зазнали пошкоджень різного ступеня. 39 — повністю зруйновані. Відновлені всього 7 приміщень навчальних закладів, оскільки у 11 громадах, наближених до лінії зіткнення, ремонтні роботи розпочати неможливо через постійні обстріли.
Серед нагальних проблем — забезпечення учнів харчуванням. Начальниця управління освіти поясню — кошти на харчування є, однак харчоблоки в школах і пошкоджені, і пограбовані окупантами. Із 5 шкіл, які працюють у змішаному форматі, тільки одна готує для дітей гарячі обіди, у всіх інших працюють буфети.
Переважна більшість публічних проєктів передбачає участь закладів, які провадять діяльність очно. Ця умова і перешкоджає вчасно і комплексно підготувати заклад до роботи.
«Як приклад: село Киселівка в Чорнобаївській громаді виведене з зони непереборного ризику, там проживає 100 школярів. Подати документи на участь у публічному проєкті модернізації харчоблоку вона зможе після того, як розпочне навчальний процес у змішаній формі. Тому зараз там планують побудувати укриття. Вже є відповідна проєктно-кошторисна документація. А після реацізації можна буде розпочати будівництво харчоблоку».
І все ж найбільшим викликом для регіону Олена Данилова називає втрату учнівського контингенту.
«Цього року з 11 класу випустили 4296 учнів, а прийняти на навчання 2015 першокласників. І прогнозованого збільшення на наступні 5 років не спостерігається. У той же час демографічний показник — один із основних чинників формування мережі закладів освіти».