Нещодавно ми розповіли про надзвичайно складний аграрний сезон на Херсонщині. Фермери деокупованого правобережжя зіткнулися з новими безпековими викликами – росіяни почали полювати на них прямо під час збору врожаю.
Не сприяли успішному сезону і кліматичні умови – посухи, весняні заморозки, знищена Каховська ГЕС. Втім, більшість херсонських фермерів намагаються долати ці перешкоди та зберегти власний бізнес і аграрний потенціал Херсонщини. Хто їм в цьому допомагає – говоримо із директором обласного департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитром Юнусовим.
“Після деокупації правобережжя херсонські фермери повернулися з дуже великим натхненням. Те, що ми побачили – яке все зруйноване, розкрадене, розбите – нам тоді здавалося, що гірше вже немає куди. Але мабуть так казати не можна, бо ніхто тоді ще до кінця не знав, як буде важко далі”, – говорить Дмитро Юнусов, зазначаючи при цьому, що ніхто з фермерів не збирається кидати свою справу.
Фермери пристосовуються – не тільки до постійних бойових дій та збору врожаю під ворожими дронами, а й до нових кліматичних та економічних умов.
Аби бізнес вижив, переорієнтовуються на вирощування інших видів культур. Наприклад, відмовляються від традиційного для нашого краю соняшнику на користь льону. А чимало господарств перейшли на овочі.
“Це поки що не масштабно, але по 20-30 га сіяли різного роду овочів. І в деяких господарствах, які робили це вперше, дуже непогані результати. В основному це Білозерська, Чорнобаївська, Музиківська громада. Це пов’язано і з погодними умовами, бо зернові не дають такого результату як овочі. Не треба засівати по пів тисячі га щоб добитися такого результату”, – зазначає Юнусов.
Вирощувати овочі стало легше з відновленням Інгулецької зрошувальної системи минулого року. В результаті – понад 50 кілометрів каналів, що були осушеними майже два роки, почали наповнюватися водою. Це відкрило доступ аграріям до 3 тисяч гектарів зрошувальних земель – багато хто з них запустив дощувальні машини, які не працювали і до 2021 року.
Також фермери активно розвивають крапельне зрошення. Хоча процедура це досить дороговартісна. Тут, за його словами, велику роль відіграв фонд USAID Агро, який на початку року припинив існування. Втім саме ця організація допомогла відновити 500 гектарів крапельного зрошення, надавши необхідне обладнання. Також встигли закупити все обладнання для відновлення зрошення на площі 1,5 тисячі гектарів Лиманецької зрошувальної системи – зараз департамент розвитку сільського господарства чекає безпечних умов, аби реалізувати цей проєкт.
“Вартість одного куба води сьогодні – 6 гривень. Плюс паливо, щоб набрати воду з каналу – це ще 3-4 гривні до вартості. Враховуючи посуху, води треба було більше, адже це запорука гарного врожаю. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб програма компенсації аграріям за відновлення зрошення, яка зараз складає 50%, становила 80%. На 2026 рік на цю програму заплановано 200 млн грн”, – зазначає Дмитро Юнусов.
Надають допомогу херсонським аграріям також і міжнародні фонди. Зокрема, благодійний фонд “Жнива перемоги” з 2023 року безоплатно надає сільгосптехніку. За словами Юнусова, кожного року цією програмою користуються понад сотня господарств.
“На сьогодні в нас працюють майже 15 комбайнів, які збирають соняшник, більше 10 тракторів з посівними комплексами допомагають сіяти урожай. Також на базу громад надають бульдозери. Але їх також можуть використовувати фермери для польових робіт, загортання вирв від бомб тощо. Враховуючи дефіцит сільгосптехніки, це колосальна допомога”.
Фонд “Жнива перемоги”, а також Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) надавали херсонським аграріям рукави для зберігання зерна. За словами Юнусова, цьогоріч їх було роздано більше тисячі. Окрім того, FAO техніку для завантаження рукавів – здебільшого фермери купують її самостійно.
“Підтримку сільському господарству надає також Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps, за сприяння Фонду Говарда Г. Баффета, – розповідає Юнусов. – Це і фінансова допомога на закупівлю сільгосптехніки, ремонт складів, ангарів. Зараз працюємо вже над першими грантами для відновлення зрошення – по 75 тисяч доларів для середніх господарств, 150 тисяч доларів – для великих, і до 5 тисяч доларів – для дрібних. Протягом року нашим аграріям було профінансовано цим фондом таких грантів на 132 мільйони гривень, це 28 господарств отримали, і дрібних грантів Фонд надав на 18,5 млн грн. Там є частина співфінансування, але це дуже ефективна допомога. Плануємо, що ця програма запрацює і з нового бюджетного року”.
Він розповідає, що влада переорієнтовує міжнародні організації на інші види допомоги місцевим фермерам.
“Якщо раніше на першому місці були продукти харчування, якісь набори речей першої необхідності тощо, то зараз ми більше працюємо на те, аби міжнародні організації більше допомагали саме засобами для існування, заробітку. До прикладу, разом з Червоним Хрестом роздали більше 300 теплиць по Чорнобаївській та Білозерській громадах. Люди використовують їх для вирощування овочів як для себе, так і для реалізації. Також роздали багато баків для води і систем зрошення. Це в тисячах домогосподарств обраховується. А ще насіння, сільгоспінвентар та інших дрібних фінансових грантів, щоб люди могли самі купити курчат, каченят, хтось ремонтував сараї, загони тощо”.
У 2025 році вперше в регіоні запустили проєкт з підтримки пасічників. Ці люди залишилися без уваги після деокупації правобережжя. Втім, на території області працюють понад 400 пасічників, кожен з яких має власні потреби.
“Спочатку ми звернулися до Мінагрополітики, щоб відновити державну програму з підтримки пасічників. У зв’язку з відсутністю коштів нам відмовили, тому ми почали працювати з міжнародними організаціями. Відгукнулася організація DanChurchAid та Norwegian Church Aid (DCA/NCA). Вона надає фінансову допомогу пропорційно до кількості бджолосімей у господарстві – від 250 до 800 доларів – на придбання вуликів, рамок та іншого інвентарю, закупівлю бджолопакетів, препарати від шкідників, годівниці, тари для меду тощо. Третина пасічників ці кошти вже отримали”.
Минулого року держава запустила програму фінпідтримки дрібних господарств — до 120 гектарів. Вони могли отримати 8 тисяч на гектар. Таким чином понад 200 фермерів отримали майже 60 млн грн. Також працювала програма підтримки господарств незалежно від кількості землі – по 1-2 тисячі на гектар. 188 господарств отримали 106,5 млн грн.
“У вересні запущена знову ця програма. Зараз перевіряємо документи. Цього року держава має профінансувати допомогу по тисячі гривень на один гектар засіяних площ, незалежно від того, де саме земля знаходиться. На цю програму вже подалися 462 господарств – обсяг затребуваної допомоги складає близько 150 млн грн”.
Допомогу отримують і власники великої та дрібної рогатої худоби – у 2025 році було виплачено 2,5 млн грн дотацій.
За програмою компенсації за закупівлю вітчизняної техніки аграріям компенсовано 3,1 млн грн за придбану вітчизняну техніку. Однак, за словами Юнусова, цьогоріч ця програма була виключена на території активних бойових дій, і 5 сільгоспвиробників не змогли отримати компенсацію. Зараз обласна адміністрація працює над тим, аби її знову повернули.
“За державною програмою «5-7-9» 28 аграріїв області залучили понад 208,7 млн грн пільгових кредитів, – продовжує чиновник. – Проте тут є багато проблем – більшість майна не страхується від військових ризиків на Херсонщині, банки не бачать в аграріїв прибутку і через ризики не поспішають видавати ці кредити. Ми працюємо над тим щоб полегшили умови отримання цих кредитів та спростили умови”.
Програми державної та міжнародної підтримки не дають херсонським фермерам опускати руки. Зараз вони проводять посів озимих культур під урожай 2026 року і готуються до ще одного непростого аграрного сезону – з новими безпековими викликами, під дронами та КАБами, в умовах, коли неможливо запланувати чи спрогнозувати результати кропіткої роботи. Та все ж – вдома.