Кожен новий аграрний сезон на Херсонщині – важчий за попередній. Цього року правобережжя вперше почало фіксувати нову сумну статистику – атаки російських дронів на фермерів та сільгосптехніку. Минулого місяця росіяни вбили херсонського фермера, голову Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександра Гордієнка. За кілька місяців до цього – від скиду з дрона загинув працівник його господарства.
Не сприяли урожаю цього року і погодні умови. Знищення Каховського водосховища, аномальна спека, весняні заморозки призвели до нових викликів для херсонських аграріїв.
Про ці виклики, а також про те, як фермери правобережжя пристосовуються до нових, ще більш екстремальних умов, МОСТ говорив із директором обласного департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитром Юнусовим.
Жнива під ворожими дронами
З моменту деокупації 14 людей загинули та понад 40 постраждали через міни на херсонських полях. За час дії програм з гуманітарного та оперативного розмінування на деокупованій частині Херсонщини вдалося розмінувати майже 90% полів: 446 тисяч гектарів із 508 потенційно небезпечних. Частина полів, яка перебуває в районі 10-20 кілометрів від лінії зіткнення, залишиться нерозмінованою до кінця дії воєнного стану.
Розмінування полів дало можливість суттєво збільшити посівні площі у 2025 році — до 250 тисяч гектарів (на 100 тисяч гектарів більше, ніж у 2024 році).
Станом на 1 жовтня зібрали врожай з площі 85,8 тисяч гектарів. З них пшениці — 72,4 тисячі тонн, ячменю — 27 тисяч тонн, гороху — 4,79 тисяч тонн.
17,6 тисяч тонн намолочено технічних культур — ріпака та соняшника. Також зібрано понад 76 тисяч тонн овочевої продукції.
Проте цьогоріч мінна небезпека – не єдина і не найстрашніша. Росіяни почали полювання на фермерів – їх атакують дронами під час польових робіт. Двоє людей загинули та двоє отримали поранення внаслідок атак з БПЛА.
За словами Дмитра Юнусова, від таких атак також страждає техніка – як легкова, так і трактори, і комбайни.
“Збір урожаю на Херсонщині зараз проходить в дуже екстремальних умовах. Фермери закуповують сигналізатори, аналізатори для того, щоб фіксувати ворожі дрони. Працюють в парі. Один сидить в посадці та фіксує дрони. Якщо поблизу є БПЛА, передає по рації тому, хто працює в полі – напарник має вискочити з техніки якнайшвидше і відбігти”.
Юнусов відзначає, що до 5 тисяч гектарів фермери через бойові дії зібрати не зможуть. Це були вже засіяні поля, і аграрії просто змирилися з їх втратою. Також зафіксовано 5 тисяч гектарів згорілих полів.
Кліматичні виклики
Несподівані заморозки, повітряна та ґрунтова посуха спричинили загибель або пошкодження посівів на площі понад 50 тисяч гектарів. За попередніми оцінками, прямі збитки аграріїв перевищують 1 мільярд гривень.
“Загалом ми розуміємо, що якби закінчилася війна, то наші фермери могли б подолати будь-які виклики, зумовлені погодними умовами. Проте, звичайно, є й проблеми, пов’язані з кліматичними змінами. Вони зумовлені в тому числі знищенням Каховського водосховища. На декілька градусів фіксуємо збільшення температури. Як наслідок – новий рекорд з аномальної спеки. Цього року ще були й аномальні заморозки на кінець березня–початок квітня. Плюс відсутність дощів – ми мали менше ніж 50% мінімальних необхідних опадів. Це також дуже вплинуло на урожай”, – розповідає Дмитро Юнусов.
В основному постраждав Бериславський район, який межує з Каховським водосховищем – із 500 постраждалих господарств 466 припадають саме на цю територію.
Фермери почали шукати шляхи подолання цих викликів, зокрема випробовують нові технології обробки землі. Серед таких – перехід до No-Till технології — сучасної моделі обробки ґрунту, при якій ґрунт не обробляється традиційним способом, а вкривається подрібненими залишками рослинних культур, що допомагає зберігати вологу та відновити його родючість.
Також фермери переорієнтовуються на нові культури. За словами Дмитра Юнусова, все частіше фіксується відмова від соняшника, урожайність якого на Херсонщині впала, натомість господарства переходять на вирощування льону.
“Тут же постала необхідність переробних господарств. Фермери зацікавлені в тому, щоб не просто збирати і продавати льон, а й самим його переробляти. Але зараз реалізація проєктів з переробки, навіть невеликих заводів, дуже небезпечна. Є державні гранти — до 8 млн грн можна отримати на переробне виробництво. Там потрібне співфінансування, і враховуючи відсутність кадрів, аграрії не поспішають вкладати свої кошти в такі проєкти”, – каже посадовець.
Також фермери переходять на тимчасові види зберігання зерна – рукави, модульні зерносховища. У таких рукавах можна розмістити до 200 тонн зерна. Це дає можливість фермерам не ремонтувати пошкоджені склади та будувати нові ангари, а прокладати модульні зерносховища прямо в полі. Чимало фермерів віддають перевагу овочам замість зернових – в основному це Білозерська, Чорнобаївська та Музиківська громади.
“Покинути легко – важко буде відновити”
Безпекові та кліматичні виклики поставили під загрозу можливість продовження господарської діяльності для багатьох фермерів. Не дивлячись на це, Дмитро Юнусов впевнений, що більшість підприємців, які зараз працюють в регіоні, не покинуть справу свого життя.
«Кожен сезон важчий за попередній. Кожного разу я чую від фермерів фразу «Все, останній рік сію, досить». Проте я знаю, що це люди, щиро віддані своїй справі, і вони не покинуть домівку. Знаєте, як-то кажуть, покинути легко — розігнати людей, все закрити. А от відновити… З дуже великим натхненням наші аграрії повернулися після деокупації, і це натхнення тримає їх досі. Наше завдання — щоб в них ця віра залишилася, підтримувати їх. Іноді не лише фінансово, а й спілкуванням та увагою», – підкреслює Дмитро Юнусов.
Про те, як влада та міжнародні фонди допомагають херсонським фермерам втриматися на плаву та як самі аграрії справляються з надскладними умовами ми розповімо в наступному матеріалі.