Світ змінюється, щодня з’являються нові виклики для людства. Проте тут не чекають кращих часів – їх створюють прямо зараз. Факультет рибного господарства та природокористування Херсонського державного аграрно-економічного університету – саме таке місце. Про навчальний процес та можливості для студентів і випускників детально розповідає декан і кандидат біологічних наук Павло Бойко.
«Місія нашого факультету – навчити не лише раціональному природокористуванню, а й відновленню природних ресурсів. Тут спираються на практичну освіту, екологічну свідомість і розвиток – з опором на сучасні природно-екологічні умови світу. Наш факультет – місце для тих, хто хоче змінювати майбутнє», – каже декан.
Через війну факультет “переїхав” до Кропивницького і зараз навчає на базі Кропивницького фахового аграрного коледжу. Тут же пропонує і гуртожиток для студентів.
Факультет пропонує 5 спеціальностей:
- Екологія;
- Технології захисту навколишнього середовища;
- Водні біоресурси та аквакультура;
- Лісове господарство;
- Садово-паркове господарство.
Випускники кожної з цих спеціальностей завжди знайдуть роботу за фахом, адже потреба в таких спеціалістах загострюється з кожним роком.
«Всюди в світі все більше звертається уваги на охорону довкілля, відновлення природних ресурсів. Ця тема нині занадто актуальна і тому спеціалісти затребувані завжди. Збільшується кількість служб. Наприклад, будь-яке промислове підприємство, яке хоч якось впливає на навколишнє середовище своєю діяльністю, повинне не лише допускати до перевірок екослужби, а й мати власні служби, які проводитимуть внутрішній аудит, лабораторні дослідження… Робота завжди буде. Головне – це бажання», – запевняє декан.
Чимало випускників, за словами Павла Бойка, відкривають власні справи. Колишні студенти спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» створюють власні підприємства з рибної промисловості, вирощування мідій чи устриць.
«Наприклад, у нас є випускники з Дніпропетровської області, які створили своє осетрове господарство і перекваліфікували його на ікряне. Тобто виробляють на продаж знамениту дорогу чорну ікру», – ділиться декан.
Власні бізнеси можуть відкривати і випускники спеціальності «Садово-паркове господарство». Це і флористика, і проєктна робота в ландшафтному дизайні чи садівництві; вирощування декоративних рослин на продаж; робота у садах або парках і багато іншого.
Крім того, випускників факультету завжди чекатиме робота в сфері рибоохорони, лісництва, відновлення зелених насаджень і відродження «легенів планети». Особливо спеціальності актуальні в умовах війни й кадрового голоду.
Одна з переваг факультету – дуальна освіта. Студенти можуть навчатися і паралельно працювати за фахом на будь-якому підприємстві – як в Україні, так і за кордоном. Зараз це як ніколи актуально, адже чимало студентів роз’їхалися через війну. Факультет пропонує студентам і міжнародні перспективи – участь у безкоштовних екологічних програмах за кордоном. Та як стверджує декан, головне – аби у студентів було бажання.
«Наш факультет співпрацює і з країнами Балтії, і з Польщею, і з Угорщиною, і з Італією. Можна поїхати за дуальною освітою – і на підприємстві попрацювати, і попрактикуватися. І в цей же час продовжувати навчання дистанційно. Наприклад, цієї весни один зі студентів каже: «Я тут у Польщу поїхав, тут поряд підприємство рибне, чи можна договір з університетом на практику?» Я кажу – не можна, а треба! І отак людина попрацювала там, отримала диплом бакалавра і лишилася там працювати», – розповідає Павло Бойко.
За словами декана, таких історій безліч. В одній із них студентка отримала пропозицію роботи з квіткової оранжереї. В певні дні тижня дівчина виходила на роботу, в інші – навчалася.
Хоча зараз студенти розкидані по різних куточках України та світу, навчальний процес іде повноцінно. Частина дисциплін викладається онлайн, частина – очно в місті Кропивницький.
«Ми за роки карантину і війни вже стали професіоналами усіх зумів! Наприклад, іде пара очно – і одночасно включена зум-трансляція. Всі студенти підключені до процесу. Лекції супроводжуються презентацією з нашими фото. Звісно, з практичною частиною важче, але навчилися і тут викручуватися по можливості. Тобто навіть якщо студент далеко – він бачить, як, наприклад, обробляти рослини, технологію тощо. І також ми вчимо не лише як руками працювати, а й як проєктувати», – розповідає Павло Бойко.
Наукова діяльність тут також продовжується – навіть не дивлячись на війну. Саме ж повномасштабне вторгнення зараз дає низку тем для наукових досліджень.
«Наприклад, кафедра екології виграли українсько-канадський грант на дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС. Дистанційне зондування землі. Це складне й комплексне дослідження супутникових знімків – помітно, де лишилася вода, де вже йде засолення ґрунту, де були дерева або вже немає… Тобто ми з супутника можемо побачити те, що не можемо дослідити через небезпеку в цій зоні. Також вивчається родючість ґрунтів на півдні України, спостерігається зростання засолення, брудні дощі », – каже декан.
Факультет за останні роки виграв понад 12 мільйонів гривень на реалізацію дослідницьких і наукових проєктів. Студенти долучаються до всього – від досліджень осетрових до аналізу стану екосистем після катастрофи на Каховській ГЕС, від спостережень за устрицями до озеленення міст.
Створюються нові проєкти і в галузі ландшафтного дизайну. Тут студенти можуть навіть заробляти – прямо під час навчання виконувати проєкти на замовлення.
Факультет рибного господарства та природокористування – другий за популярністю в університеті після економічного серед абітурієнтів. І хоча війна внесла значні корективи, групи укомплектовані, викладачі працюють на повну, а практично-технічна база поповнюється щороку.
«Зараз у Кропивницькому ми робимо агроекологічну лабораторію. І по садово-парковому господарству облаштовуємо окрему лабораторію. І дослідні ділянки для лісового господарства. Тісно співпрацюємо з комунальним підприємством «Благоустрій» Кропивницької міськради – його начальниця, до речі, наша випускниця магістратури. Працюємо над тим, щоб наші студенти змогли практикуватися на об’єктах лісового господарства області», – розповідає декан.
Проходження практики – обов’язкова частина навчання. До війни студенти здебільшого проходили практику на підприємствах Херсонщини, Миколаївщини, навіть на території раніше підконтрольного Україні Криму. Наразі факультет адаптувався до нових реалій – тепер студенти проходять практику за місцем проживання. Це може бути і теплиця у Кропивницькому, і флористична студія в Умані інауковий інститут у Києві, і рибне підприємство на Дунаї, і лісгосп у центральному регіоні, і підприємство з озеленення у Запоріжжі.
Випускники факультету вже сьогодні працюють у державних структурах, приватному бізнесі, наукових установах, розвивають власний бізнес. Тут готують не просто «фахівців заради диплома», а справжніх професіоналів – свідомих, висококваліфікованих і вмотивованих.
«У нас наразі прогресивний склад науково-педагогічних працівників. Ми стараємося з усіх сил зробити навчання цікавішим, більш науковим, доступнішим. Щоб, якщо студент, наприклад, хоче стати екологом – він не просто відбув 4 роки, а став справжнім фахівцем. Ми залучаємо і роботодавців до формування освітніх програм – щоб наші випускники завжди були затребувані. Тож якщо студент хоче отримати одну з наших професій – при бажанні він матиме підготовку на 100%», – запевняє Павло Бойко.
Подача документів для випускників шкіл і бакалаврів почнеться з 19 липня і триватиме до 1 серпня – для денної та заочної форми.
Адреса приймальної комісії: 25031, м. Кропивницький, Кіровоградська область, просп. Університетський, 5/2.
Телефони: +38(050) 571-19-13; +38(095) 597-47-97
E-mail: [email protected]
Сюди запрошують усіх, хто готовий і прагне творити краще майбутнє для України та світу.