Колишній заступник міського голови Нової Каховки та учасник АТО Сергій Давидюк розповів про російський полон та операцію ГУР для виїзду з окупації.
Свою історію спротиву Давидюк розповів в інтерв’ю “Новинам Приазов’я”.
Чоловік зустрів повномасштабне вторгнення у Новій Каховці.
“Намагаючись зрозуміти, що відбувається, дивлячись новини в групах, у соціальних мережах, я розумію, що все місто – не місто, вся Україна горить від ракетних ударів, а військові РФ заходять на територію України. Спочатку всі хлопці пішли до військкомату, але ж військкомат був вже закритий. Тобто ніхто не розумів, що відбувається. Серед жителів мого будинку була тотальна паніка. Ніхто не знав, що робити, як діяти, куди бігти. А о 10 ранку військові РФ вже стояли на греблі Каховської ГЕС”, – пригадує Давидюк.
Після того як Нова Каховка опинились під російською окупацією військові РФ почали розшукувати ветеранів АТО та українських військових. Коли Сергій Давидюк дізнався про це – почав переховувався в місті, проте у жовтні 2022 року його все одно знайшли та незаконно затримали.
“В той день я мав вийти з місця, де я перебував, підчистити телефон і наступного дня я мав переміститись в інше місце переховування. Але зранку, поки я порався на городі, приїхали військові, заскочили, під дулом автомата зв’язали і далі почався процес опитування, допити”, – згадує чоловік.
Давидюк припускає, що його утримували на території головної споруди Північнокримського каналу.
“Затримали мене як колишнього військовослужбовця і хотіли дізнатись, хто може робити диверсії, хто може закласти вибухівку на Каховську ГЕС. Хто здає координати. Так само від мене хотіли координати”, – розповів чоловік.
У полоні військові РФ намагалися “вибити” з Давидюка інформацію про військовослужбовців, бійців АТО, які на той час вийшли захищати Україну. Також їх цікавили представники влади, з якими чоловік спілкувався під час окупації.
“Ну, це забиття. Потім набиття м’язів, щоб вони горіли. Потім допит за допомогою тапіка (електрострум) – така сумнозвісна річ. Мені надягнули мішок на голову й облили соляркою. Але ж не підпалили. Тобто я розумію, що це засоби психічного впливу”, – згадує чоловік.
Через деякий час росіяни відпустили Сергія Давидюка, але виїхати з окупації йому вдалося лише наприкінці 2024 року.
Під час виїзду чоловіка знову затримали, хоча, за його словами, росіяни мали на нього повне досьє та знали, що він вже був у полоні, проте все одно протримали у фільтраційному таборі в Таганрозі 21 день. Там він чекав поки його викличуть на допит “ФСБшники”. Росіяни перевіряли Давидюка на детекторі брехні.
“Запитання різноманітні, детектор він має вловити той самий момент, коли напружуються м’язи, організм, зафіксувати цей рівень. Запитання були різні. Особливо важливі були про співпрацю зі спецслужбами України”, – придавав чоловік.
Після повернення до України чоловік мешкає в Києві, спілкується з людьми, яких так само звільнили з полону та співпрацює з благодійними організаціями, які допомагали йому виїхати, аби також комусь допомогти.