Громадська організації “Навчай для України” провела дослідження щодо надолуження освітніх втрат учнів 5-11 класів у окремих громадах Миколаївської та Херсонської областей.
У дослідженні взяли участь керівники закладів загальної середньої освіти, учителі та представники відділів (управлінь) освіти органів місцевого самоврядування.
Основними причинами виникнення освітніх втрат переважно називають перехід на дистанційне навчання під час пандемії Covid-19, унаслідок чого збільшилась частка учнів, які фактично не залучені до освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Вчителі говорять про складність проконтролювати реальну присутність учнів на уроках у дистанційному форматі, адже іноді важко зрозуміти, чим займається дитина по той бік вимкненої камери. Крім цього, це призводить до порушень академічної доброчесності.
Також серед причин – низький рівень мотивації учнів та небажання або ж неможливість через певні обставини батьків активно долучатися до освітнього процесу.
За даними дослідження, особливо вплинуло на навчальний процес призупинення освітнього процесу на початку повномасштабного вторгнення, зокрема через окупацію населених пунктів.
Як зазначає одна учасниця дослідження, систематичний освітній процес у їхній школі вдалось відновити лише після деокупації — через 9 місяців. У деяких школах і надалі дистанційно навчаються діти, які проживають на тимчасово окупованих територіях і для яких проблеми технічного забезпечення досі залишаються актуальними.
Також у школах відчувається брак вчителів. Молодих фахівців обмаль, випускники шкіл рідко обирають педагогічні спеціальності, отже, вчителів з часом меншає. Особливо відчутною є нестача вчителів з географії, фізики та хімії. У деяких громадах один учитель працює у кількох освітніх закладах.
«ГО «Навчай для України» працює над вирішенням цієї проблеми у Херсонській та Миколаївській областях — регіонах, які особливо постраждали від війни. Ми бачимо, як освітні втрати дітей стають справжніми викликами для громад і шкіл. Проте це не лише про знання з математики чи навичок письма. А й про втрату довіри, мотивації й відчуття того, що завтра настане», — ділиться менеджерка проєкту Інна Степанець.
Усі групи учасників дослідження наголошують на нестачі соціалізації учнів через дистанційне навчання. Наслідком відсутності живого спілкування стала втрата дружніх контактів між учнями та втрата навичок комунікації. В учнів немає підтримувати усну бесіду чи встановлювати зоровий контакт із співрозмовником.
Освітяни відзначають втрату самостійності. За словами опитаних, навіть ті діти, які демонструють високі академічні досягнення, часом виявляються не самозарадними у побутових ситуаціях, які потребують спілкування. Наприклад, для походу до лікаря або здійснення покупок офлайн дорослі учні потребують допомоги батьків.
Також спостерігається брак навичок критичного осмислення інформації, відсутність ініціативності у навчанні, неспроможність використовувати уяву та зниження фізичної та творчої активності.
Дослідження було проведено у межах проєкту «Український консорціум з реагування на виклики в освіті: безпечне повернення до навчання» ГО «Навчай для України» за підтримки міжнародної організації Save the Children та за фінансування Європейського Союзу, який покликаний допомогти освітянам прифронтових та деокупованих областей налагодити освітній процес та інтегрувати інструменти подолання освітніх втрат у роботу закладів освіти.
Повний текст дослідження ви знайдете за посиланням.