Вже понад 30 годин Херсон без води, тепла і електроенергії. Ситуація в місті дуже складна, про що люди пишуть у соціальних мережах.
Кореспондентка МОСТа вирішила самостійно відшукати Пункт незламності або точку видачі води у своєму районі.
Першу добу повного блекауту переносити було легше — рятував павербанк, але під вечір пʼятниці постало питання і про його зарядку.
Бо ввечері заряду телефона може не вистачити відписатися рідним та близьким про те, що ще не замерзла і жива.
Перша думка — АТБ, де всім охочім, при вході в магазин, дають змогу зарядитися, але в найближчому немає вільних “слотів”.
За словами жіночки і порядком “змореного” від прийому міцних напоїв чоловіка, зайнято давно і надовго. За годину, коли я безуспішно пройшла ще декілька місць, де потенційно можна зарядитися, ті ж люди стояли на тому ж місці і заряджали свої гаджети та павербанки.
Вирішую йти шукати Пункт незламності, який мав би бути десь поруч, як колись обіцяв Президент.
Йдучи в передвечірніх сутінках дворами ХБК, відмічаю дивну обставину — на вулиці купа людей. Спочатку незвиклий до такого видовища мозок формує думки, що щось сталося, але потім розумію – ці люди вийшли з квартир просто тому, що їм нема що робити вдома – і вони вийшли на вулицю.
Небачена рідкість – херсонці ввечері на вулиці. Йде друга доба блекауту pic.twitter.com/gz3aovzrqe
— МОСТ ХЕРСОН (@most_ks_ua) November 29, 2024
Вони просто вже нехтують якимись правилами безпеки, до яких за останні 2 роки так звикли. Окрім біди зі світлом, в місті немає води. Тиск в мережі трошки є, але далі першого поверху вона не піднімається. І я помічаю, що люди біля підʼїздів збираються, аби набрати води з кранів, які існують для поливу квітів влітку. Обіцяних міською владою ємностей з водою на ХБК сьогодні я не бачила.
Цим людям ще пощастило, бо, наприклад, в моєму будинку таких кранів немає.
Жодна людина, яку я спитала про Пункт незламності не сказала, що бачила в нашому районі такий. Йду на пошту. Чогось здавалося, що там колись висіла «незламна» табличка.
Але жіночка, яка обслуговує людей знизує плечима: “Ні, це “Укрпошта”, а не Пункт незламності”. І ніяких послуг із зарядки вони не надають…
Єдиним місцем, де виявилося можливим зарядити телефон і павербанки виявився магазин “Стройка”. Поки його власники вирішують свої великі проблеми із європейськими правоохоронцями, магазини рятують херсонців. Працівники магазину теж не знали про Пункт незламності, але дали змогу зарядити гаджети, запросивши приходити і завтра, якщо світла не буде.
Гаджети хоч і не до кінця, але заряджені, можна йти в холодну квартиру. Але цікавість перемагає — бо відносно поряд же є школа. А школа — це точно Пункт незламності. Обʼєкт належить громаді і за майже 2 доби колапсу міська влада вже точно там запустила генератор.
Ні, очікування не виправдались. Темний двір. Зачинені двері. Незламністю тут і не пахне.
Вже вдома, дописуючи цей текст, вирішила набрати гарячу лінію Херсонської МВА, дізнатися адреси найближчих пунктів і бочок з водою. Може я просто не там шукала?
На тому кінці слухавку ніхто не знімає. Завтра продовжимо пошуки. Прямо цікаво – де ті херсонські Пункти незламності?
