Кількість пошкоджених об’єктів на правобережній Херсонщині щомісяця зростає в середньому на 8%. Загалом же їх, станом на сьогодні, на звільнених територіях налічується близько 23 тисяч. Однак не дивлячись на це, громади продовжують працювати над відновленням житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури.
Про виклики, які постали перед звільненою частиною області на круглому столі “Відбудова Херсонщини: успіхи та невдачі 2023 року” поговорили журналісти та представники громад деокупованої Херсонщини.
“На сьогодні в регіоні за допомогою різних програм, благодійних організацій та законодавчих актів в області вже відновили майже 2,5 тисячі об’єктів. Люди продовжують подавати відповідні заяви на відновлення, держава продовжує виділяти кошти на це, але цього все одно недостатньо”, – зазначив редактор сайту МОСТ Сергій Нікітенко.
Основна проблема, з якою доводиться стикатися владі на місцях і яка значно гальмує процеси відбудови житла – відсутність у людей документів, які підтверджують право власності на майно.
“У нас працює відповідна комісія, готові сертифікати, але активність людей залишається низькою. Більшість жителів не мають потрібних документів”, – зауважила начальниця Великоолександрівської військової адміністрації Наталія Корнієнко.
Ще одна проблема, яка суттєво заважає займатися відбудовою на 100% – заміновані території.
Начальник відділу цивільного захисту Калинівської селищної ради Дмитро Веремій говорить, що у таких селах, як Сухий Ставок та Андріївка найбільший відсоток замінувань. Туди сапери ще не дійшли, і, за словами Дмитра, неясно, коли дійдуть.
“Говорячи про відновлення, не можна не згадати і про те, що на звільненій Херсонщині є повністю зруйновані села – їх близько 10-ти. Там буквально немає нічого. І тому особисто для мене дискусійним є питання щодо відновлення таких населених пунктів”, – зазначив Сергій Нікітенко.
На думку представників Калинівської громади, якщо запит від людей зі знищених сіл буде, то житло їм можуть побудувати у сусідніх населених пунктах.
“Треба говорити з людьми, доносити їм думку, що відновлювати ціле село заради умовно двох сімей – зовсім недоцільно”, – наголошує Дмитро Веремій.
На противагу повністю зруйнованим російською агресією населених пунктів у громадах є і такі, де відбудовані всі будинки. Як, до прикладу, село Бобровий Кут у тій же Калинівській громаді.
Успіхами у цьому плані може похвалитися і Кочубеївська громада – там, за словами начальниці Кочубеївської громади Людмили Костюк, із 254 пошкоджених 210 вже відновили у рамках програми “Пліч-о-пліч”.
Також тут відбудували міст, який сполучає громаду з іншою областю, ремонтують адмінбудівлю, а у планах на наступний рік – відновити заклади освіти та захисну споруду.
“Загалом можна погодитись, що якихось суттєвих проривів у відбудові звільненої Херсонщини немає, але те, що роблять громади і що прагнуть зробити у сьогоднішніх надскладних умовах вселяє надію”, – резюмував Сергій Нікітенко.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту аналітичного центру StateWatch «Прозоре відновлення громад в Україні» за підтримки Prague Civil Society Centre