Російська пропаганда – це не лише тонкі маніпуляції, коли неправда маскується під те, що хоча б здається достовірним. Іноді російські пропагандисти просто наслідують принцип, сформульований ще Адольфом Гітлером в книзі «Mein Kampf»: «Чим жахливіша неправда, тим швидше в неї повірять».
Що кажуть окупанти
Щотижня на телеканалі «Таврія», який працює на окупованій частині Херсонської області, виходить програма «Зона окупації», де безіменний ведучий розповідає про життя в Херсоні і взагалі на правобережній частині області, визволеній від російських окупантів.
Деокуповану частина області в програмі називають «окупована» і розповідають про нібито жахливе життя на цій території:
Останнім часом в місті спостерігається підозріле затишшя. Усі найактивніші патріоти втекли від лінії бойового зіткнення до Миколаєва та Одеси. У Херсоні з’являються нечасто лише для особистого піару чи чергової української пропаганди. Будівлі обласної та міської адміністрації на площі Свободи та проспекті Ушакова спорожніли, в них залишилися одні охоронці. У самому місті спостерігаються регулярні проблеми в роботі інтернету та мобільного зв’язку. Особливо це відчувається в мікрорайонах Острів, Житлоселище та ХБК. Біля кондитерської фабрики немає електрики. До опалювального сезону ця ділянка Херсона не готова. Щодо соціальних виплат населенню: залишається невідомим, як доставляють кошти маломобільним громадянам. Пенсія ж видається лише у поштових відділеннях.
Ведучий своєї розповіддю малює картину тотального занепаду:
Місцеві жителі замерзають у напівзруйнованих будинках та перебувають на межі виживання від голоду та холоду. Допомагати людям чиновники не поспішають.
І вихід з цієї ситуації пропагандисти бачать лише в повторній окупації Херсона і правобережної частини області:
Український Кабінет Міністрів ухвалив рішення виділити 335 мільйонів гривень та направити їх на відновлення інфраструктури Херсона, об’єктів тепло- та водопостачання міста. Однак, чи є в бюджеті такі кошти і чи дійдуть вони до багатостраждального Херсона, невідомо. Відновлювати регіон після підриву Каховської ГЕС, безперечно, потрібно. Тільки хто ж це робитиме? Нинішні чиновники, які стали біля годівниці за наказом Зеленського, здатні лише красти. Простим херсонцям залишається сподіватися лише на Росію.
Ілюструючи ситуацію в Херсоні, журналісти розповідають про нібито розміщення в передмісті обласного центру, Чорнобаївці, складів боєприпасів:
Стало відомо про завезення до приватних будинків мирних жителів кількох тон різного боєзапасу. Нерідко у будинках залишаються їх мешканці, які свідомо йдуть на смертельний ризик. Сусіди часом навіть не підозрюють, що відбувається за парканом. Наслідки можуть стати катастрофою для багатьох сімей. Якщо боєкомплект почне детонувати, уникнути жертв не вдасться. Наші джерела повідомляють про щонайменше 10 будинків, перетворених на збройові склади. Насправді такого вибухонебезпечного житла може виявитися набагато більшим. Рекомендуємо мешканцям Чорнобаївки негайно залишити подібні склади та перебратися у безпечніші місця.
Також в програмі «Зона окупації» повторили російський фейк про нібито розстріл в селищі Снігурівка Миколаївської області 22 проросійськи налаштованих місцевих мешканців. В розстрілі обвинувачувалася «заборонена в Росії організація «Правий сектор».
Крім того, в програмі йшлося про інші «жахливі подробиці» з життя Херсона і правобережної частини області. Для переважної більшості таких новин джерелами інформації були або пабліки, лояльні до російських окупантів, або свідчення анонімних «місцевих мешканців».
Чому це неправда
Програма «Зона окупації» – саме той випадок, коли проросійські пропагандисти використовують принцип «Чим жахливіша неправда, тим швидше в неї повірять».
Наприклад, відомим є той факт, що будівлі Херсонської облдержадміністрації (ОДА) і Херсонської міськради зараз не використовуються через щоденні обстріли. До речі, будівля Херсонської ОДА потерпала від обстрілів двічі: в грудні 2022 року і в лютому 2023-го.
Місцеві органи влади в Херсоні працюють, але з міркувань безпеки вони розміщуються не там, де вони перебували в мирний час. Тому будівлі, про які згадується в програмі спорожніли не через те, що «найактивніші патріоти втекли від лінії бойового зіткнення до Миколаєва та Одеси» (до речі, ведучий не назвав персонального жодного втікача), а через російські обстріли, про які пропагандисти воліють не згадувати.
Ведучий програми чітко усвідомлює, що каже неправду. Бо цей ведучий, якого чомусь не називають, – херсонець – Владислав Владимиров. Під час окупації обласного центру він пішов на співпрацю з загарбниками, став оператором створеного росіянами прокремлівського телеканалу «Таврія».
В жовтні 2022 року Владимиров був серйозно поранений, коли пропагандисти потрапили під удар ЗСУ під час переправи через Дніпро: співробітників «Таврії» вивозили в «евакуацію» вночі під час дії комендантської години, коли вірогідність ударів по переправі біля Антонівського мосту була дуже високою, бо переправа «офіційно» закривалася для цивільних.
Згодом Владимиров отримав російський «Орден мужності», і зараз він працює на «Таврії» не лише оператором, а й веде дві програми, в яких розповсюджує агресивну антиукраїнську пропаганду: «Зона окупації» і «Витверезник». Останній ми присвятимо окрему статтю.
Владислав Владимиров як херсонець точно чітко усвідомлює, що його програма «Зона окупації» – концентрована неправда і про місто, де він прожив багато років, і про Україну взагалі.
Наприклад, пропагандист не міг не знати, що українські пенсіонери, в тому числі і херсонські, вже давно отримують виплати від держави не лише в поштових відділеннях, а й в безготівковій формі – у вигляді перерахування пенсій на банківські рахунки. І саме за цією схемою отримує виплати переважна більшість пенсіонерів. В безготівковій формі в Україні також виплачується більша частина зарплат, соціальної допомоги тощо.
А висловлювання про те, що українські військові нібито перетворюють оселі мирних мешканців на склади зброї та боєприпасів – спроба «віддзеркалити» те, що насправді роблять росіяни. Саме окупанти розміщують величезну кількість боєприпасів в підконтрольних їм населених пунктах Херсонщини. Наприклад, на такий склад був перетворений елеватор в селищі Рикове Генічеського району. Під час удару ЗСУ по цьому складу селище сильно постраждало. Теж елеватор був перетворений в склад боєприпасів в селищі Новоолексіївка, і через те ЗСУ теж були змушені його знищити. Про це не змовчали навіть росіяни.
Окрім того, російські пропагандисти розміщують чимало відео, знятих за допомогою розвідувальних безпілотників під час ударів по цивільним об’єктам на Херсонщині, де, як стверджують пропагандисти, ЗСУ влаштовували склади боєприпасів. Один прикладів цього – відео удару по елеватору в селищі Козацьке.
Але на цих відео немає вторинної детонації, яка б неодмінно була, якщо б на постраждалому об’єкті дійсно розмістили боєприпаси.
В програмі «Зона окупації» ведучий називає визволену від росіян частину Херсонської області «тимчасово окупована Україною», що є стовідсотковою неправдою, яку навіть немає необхідності спростовувати.
Владислав Владимиров до жовтня 2022 року жив в Херсоні і користувався всіма правами і свободами громадянина України, міг вільно подорожувати, в тому числі – в РФ: в 2020 році Владислав відвідав Москву, про що повідомив публічно і не зазнав за це переслідувань після повернення в Україну.
В програмі «Зона окупації» для підтримки бодай якоїсь довіри аудиторії використовуються і деякі реальні факти, наприклад, розповідають про прорив каналізації в Шуменському мікрорайоні.
Але при цьому в усіх проблемах обвинувачується виключно українська влада. Немає жодної згадки про щоденні російські обстріли, які не тільки несуть руйнування, каліцтва та смерті, а й не дозволяють нормально вирішувати поточні міські проблеми, наприклад, підтримувати в нормальному стані міську інфраструктуру, житлово-комунальне господарство.
Тобто, використовується неприхована маніпуляція, коли у виникненні певних проблем звинувачують зовсім не тих, через кого вони виникли справді.
Чому це важливо
Майже весь контент програми «Зона окупації» – маніпуляції і вигадки. Лише таким чином проросійські пропагандисти можуть виконувати одне з головних покладених на них завдань – дегуманізувати і демонізувати Україну.
Стовідсотковою маніпуляцією є навіть заставка програми, зроблена у вигляді двох зображень Херсона: картини мирного життя під російським прапором і картини руйнації – під українським.
Пропагандистам треба зображувати Україну в максимально невигідному для неї світлі, щоб запевняти мешканців окупованих територій в тому, що окупація – благо, а окупанти – «визволителі». «Хорошому життю» в окупації протиставляються «страждання» мешканців визволених українських територій.
Дійсно, життя на деокупованій частині Херсонщини зараз дуже нелегке. Але не через міфічних «укронацистів», а через російських окупантів, які щодня обстрілюють українські міста та села. Напевне і мешканці окупованих територій знають про це. Попри неправду, яку розповсюджують проросійські пропагандисти.
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.