Першу частину історії читайте за посиланням
Михайло
Нашого наступного героя херсонського підпілля звуть Михайло.
Він все життя прожив у Херсоні, тут же одружився і завів родину.
Михайло згадує, що ніколи б не міг подумати, що все життя одного дня може настільки різко змінитись.
Наш герой пригадує, коли вперше побачив російську військову техніку у Херсоні: “Це трапилось, коли я стояв у черзі на заправці. Тоді хтось у натовпі вигукнув: “О, дивіться, м…і поїхали” .
Невдовзі після початку окупації міста Владислав, герой про якого ми розповіли у попередній історії, звернувся за допомогою до Михайла, оскільки розумів, що наодинці він не зможе допомогти своєму місту.
“Була невелика кількість людей, з якими мені було комфортно і безпечно.
Михайло – таксист, і для мене мав особливу цінність”, – згадує Владислав.
Михайло дійсно працював таксистом, возив росіян та вів з ними розмови про життя, намагаючись дізнатись потрібну інформацію. Таксист-інформатор постійно перебував на зв’язку з Владиславом, завдяки чому вони здійснили декілька успішних операцій.
“Я чудово розумів всі ризики. Тобто, я розумів, якщо десь щось піде не так, я, як мінімум, поїду на підвал. Це в кращому випадку. За найгіршого сценарію ми би зараз з вами тут не розмовляли ”, – каже Михайло.
Система, яку розробили партизани, насправді була досить простою. Владислав та Михайло їздили містом, шукаючи цілі та подумки відмічаючи місця можливого проживання та зберігання військової техніки окупантів.
Відмічали такі місця виключно подумки, не ризикуючи застосувати електронні гаджети.
Після “вилазки” Владислав знаходив точне місце розташування росіян в Google Maps і передавав координати через бот українській розвідці.
Після того, як українські військові “відпрацьовували” по місцям дислокації росіян, партизани почувались надзвичайно щасливими.
“Я був такий щасливий. Ну тобто це означає, що ці потвори не вб’ють інших людей. Чим менше їх стає, тим краще для українців”, – розповідає Владислав, а Михайло додає, що до росіян у нього не було жодного жалю – їх сюди ніхто не кликав.
Однак тут не обійшлось без ще одного помічника у боротьбі за визволення Херсона від російських окупантів. Про нього ми розповімо трохи згодом.
